Legal Bulletin. 2023. №4(10).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/551
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Сутність, поняття і зміст повоєнного відновлення держави: теоретико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2023) Степаненко, Н.В.; Курілець, О.О.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті розкривається етимологія поняття «повоєнне відновлення держави».Виявлено, що у теоретико-правовому полі відсутнє тлумачення дефініції «повоєнне відновлення держави», що створює реальну суттєву прогалину у вітчизняній науці. Критичним є те, що дане поняття не закріплене й на законодавчому рівні. Серед науковців-теоретиків також немає єдиного підходу до розуміння та розкриття сутності вказаного терміну. Авторами запропоновано «повоєнне відновлення держави» розглядати як комплекс організаційних, правових, фінансових та інших заходів, що спрямовуються на прискорену відбудову та створення умов для покращення життєдіяльності населення й діяльності суб’єктів господарювання на певній території для подолання наслідків війни (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних та інших). Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння дефініцій «повоєнне відновлення держави» та «повоєнна відбудова держави». Встановлено, що «повоєнне відновлення» і «повоєнна відбудова» тісно повʼязані між собою, але не тотожні поняття. У нашому розумінні повоєнне відновлення являється більш ширшим за змістом та спрямоване не лише на відновлення того, що було зруйновано або пошкоджено внаслідок війни, а й на майбутній розвиток держави в цілому. Повоєнне відновлення держави, на відміну від відбудови, є більш довготривалим процесом та охоплює відновлення не лише матеріальних, але й нематеріальних об’єктів, таких як соціальні інститути, норми і цінності суспільства. Досліджено сутність та зміст відновлення держави після закінчення війни через теоретико-правову призму. Сутність повоєнного відновлення держави запропоновано розглядати як комплекс заходів, спрямованих на відновлення суверенітету та територіальної цілісності, економічного потенціалу, політичної системи та соціальної сфери держави, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок війни. Тобто це всеохоплюючий процес, який відбувається після закінчення війни, з метою відновлення та подальшого розвитку держави, що складається з багатьох етапів і повинен максимально охоплювати планування на коротку, середню й довгострокову перспективи. У статті приділяється увага основним завданням, які виникають перед державою у повоєнний період.Документ Захист прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні: теоретико-правове дослідження(Університет «КРОК», 2023) Степаненко, Н.В.; Кубрак, Д.А.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ роботі, на основі аналізу наукових поглядів учених та норм чинного законодавства, надано характеристику сучасного стану забезпечення прав та свобод дитини в Україні. З’ясовано, що на законодавчому рівні ухвалено низку законів, норми яких спрямовані на захист прав і свобод дитини, що, беззаперечно, можна оцінити з позитивного боку. Водночас вказаними документами перелік правових актів у цій сфері не обмежується. Одним з основних компонентів державної політики України у сфері захисту дитинства є вдосконалення нормативно-правової бази в умовах воєнного стану, зокрема імплементація норм міжнародного права та міжнародних механізмів захисту прав дітей. Результатом цієї діяльності є те, що на сьогодні Україна є учасницею ухвалення цілого ряду міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини. Також слід зазначити, що в Україні основні підходи до осмислення й реалізації прав дітей, визначених міжнародним та вітчизняним законодавством, протягом останнього часу істотно змінюються. Це пов’язано з посиленням уваги з боку держави до інтересів дітей, удосконаленням механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, розвитком інституцій соціально-правового захисту дітей та багатьма іншими факторами тощо. Досліджено, що законодавчо не встановлено покарання за вчинення кримінального злочину у виді вербування, втягування та рекрутування дітей у воєнні дії. Залишається сьогодні відкритим питання стосовно доцільності імплементації міжнародних механізмів захисту прав дітей в українське суспільство та правовий простір. Головною причиною цього є той факт, що ці інститути не гарантують захисту прав дітей у тих країнах, які їх розробили та широко використовують. А тому актуальним є дослідження ефективності використання міжнародних механізмів щодо захисту прав дітей у світі. Визначено пріоритети прав та свобод дитини в Україні, а саме: створення сприятливих умов для життя та розвитку дитини, системи правосуддя, дружнього до дитини, безпечного інформаційного простору для дітей, активізація територіальної громади у вирішенні питань забезпечення прав дітей в умовах децентралізації. Зроблено висновок, що за час незалежності України законодавець створив досить потужну та розгалужену систему захисту прав та свобод дітей, яка складається з нормативно-правових актів різної юридичної сили. Проте, однією із проблем у цій сфері є фактична відсутність правових норм, які встановлюють особливості правового регулювання прав дітей в умовах збройного конфлікту.Документ Особливості визначення кінцевого бенефіціарного власника у неприбуткових організаціях України(Університет «КРОК», 2023) Степаненко, Н.В.; Гуренко, В.А.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаНаукова стаття присвячена аналізу питання визначення кінцевого бенефіціарного власника у неприбуткових організаціях України, у тому числі його наявності або відсутності в таких організаціях. Досліджується важливість встановлення достовірної інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб в аспекті боротьби держави з корупцією, протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, встановленням корпоративної прозорості володіння юридичними особами та відслідковуванню незаконних фінансових потоків. У статті розкривається поняття кінцевого бенефіціарного власника згідно чинного законодавства України, а також розглядаються ознаки прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи. Проаналізовано положення основних законів в Україні, які регулюють діяльність таких неприбуткових організацій, як громадські об’єднання, благодійні та релігійні організації, а також методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника. У науковій статті розглядаються основні проблеми при визначенні кінцевого бенефіціарного власника в різних видах та організаційно-правових формах неприбуткових організаціях, з урахуванням правової природи діяльності таких організацій, а також відсутністю акціонерів або власників та статутного капіталу. Крім того, досліджено особливості заповнення та подачі структур власності таких організацій та відображення відповідної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Стаття містить пояснення та обґрунтування причин відсутності кінцевих бенефіціарних власників у громадських об’єднаннях, благодійних та релігійних організаціях, у тому числі наводяться приклади законодавчих ініціатив по звільненню від обов’язку таких організацій подавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників. У свою чергу, за результатами дослідження пропонується зменшити бюрократичне навантаження на діяльність неприбуткових організацій шляхом внесення змін до законодавства та звільнення таких організацій від обов’язку подачі інформації про кінцевих бенефіціарних власників, оскільки вони в них відсутні з урахуванням їхньої правової природи діяльності.