Legal Bulletin. 2023. №4(10).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/551
Переглянути
22 результатів
Результати пошуку
Документ Процеси українського державотворення на західноукраїнських землях на зламі ХІХ початку ХХ століття: український січовий рух, теоретико - правові основи(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Маковецька, Н.Є.; Француз, Анатолій Йосипович; Маковецька, Неля ЄвгенівнаУ реаліях сьогодення, сучасних геополітичних викликах і протистояннях, українська наукова світоглядна позиція повинна зумовлюватися і зосереджуватися над розвитком новітніх українських державно-правових та історико-правових підходів і вчень, базуватися на характерній проблематиці, її методологічному розширенні вузлових питань і конкретик, що формують цивілізаційні підходи осмислення і розуміння державно-правових практик, ідей, особливостей, що викристалізувалися історією становлення і розвитку української нації. Особливої актуальності ці підходи набувають в умовах більше, ніж десятирічної військової агресії росії теперішнього часу та історичної пам’яті минулого, необхідності реформувань державотворчих процесів місцевого самоврядування, формувань розвитку громадянського суспільства в Україні у європейському демократичному руслі. Водночас, такі підходи повинні поєднувати і систематизувати історико-правові явища і процеси, що дозволить сформувати незаангажоване, незалежне, сучасне осмислення і розуміння становлення та утвердження української державності, її національного відродження, зокрема на прикладах державотворчого подвижництва січового руху українства, як однієї із складових суверенної української держави, що ґрунтується на історії понять і органічного поєднання державотворчих процесів у часах від минувшини до сьогодення, від практики ідей і визвольних змагань до сучасного державотворчого процесу, без практики посиленого нав’язування комуністичної радянщини, що базувалось на принципах соціальної несправедливості і людиноненависництва, опираючись на глибокі знання про історичні процеси і закономірності, етнос і генотип української нації, її традиції розвитку державотворчих процесів.Документ Вплив антидемократичних векторів орієнтації угорської республіки на реалізацію її зовнішніх функцій та відносин з Україною(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичУкраїно-угорські відносини є неоднозначні, хоча Угорщина була однією з перших, хто визнав Україну як незалежну, демократичну та правову державу. Історія пам’ятає, коли відносини були досить добросусідськими, це той період, коли угорські урядовці щиро дотримувалися курсу своїх зовнішніх функцій: міжрегіональне добросусідство; захист і підтримка національних меншин за кордоном; робота в напрямку ЄС та НАТО. Питання демократичного, гуманного ставлення до людини завжди є актуальною темою. Особливого значення цей напрямок набув після Другої світової війни, після звірства та жорстокості нацистів, безжального, нелюдського ставлення до населення, особливо дітей. З того часу відбулося багато історичних подій. Більшість цивілізованих країн стали на шлях перебудови власних ідей та переконань на демократичний лад, докладають максимум зусиль аби події Другої світової війни не повторилися, і навіть на випадок загострення ситуації вирішувати їх виключно переговорним, мирним процесом, але не силою. Російська федерація продовжила по суті існування тієї ж радянської доктрини співіснування. Досить тривалий час у світі була гармонія, світ ще оговтався від жахаючих історичних подій, але вже почали створюватися нові технології, досліджувалися океан та космос, зароджувались нові теорії походження життя, походження людини і т.д., аж поки одного дня все це звелось нанівець. Глобалізація устремлінь, імперські амбіції окремих маніакально спрямованих політиків та їх направленість до розхитування та руйнації гармонії миру і безпеки, розв’язання повномасштабної війни проти України російською імперіалістичною клікою, ситуація на міжнародній арені почала динамічно трансформуватися, змінюватися почалися й окремі цінності, і підходи європейських країн, зокрема, в першу чергу, Угорщини.Документ Сутність, поняття і зміст повоєнного відновлення держави: теоретико-правовий аспект(Університет «КРОК», 2023) Степаненко, Н.В.; Курілець, О.О.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ статті розкривається етимологія поняття «повоєнне відновлення держави».Виявлено, що у теоретико-правовому полі відсутнє тлумачення дефініції «повоєнне відновлення держави», що створює реальну суттєву прогалину у вітчизняній науці. Критичним є те, що дане поняття не закріплене й на законодавчому рівні. Серед науковців-теоретиків також немає єдиного підходу до розуміння та розкриття сутності вказаного терміну. Авторами запропоновано «повоєнне відновлення держави» розглядати як комплекс організаційних, правових, фінансових та інших заходів, що спрямовуються на прискорену відбудову та створення умов для покращення життєдіяльності населення й діяльності суб’єктів господарювання на певній території для подолання наслідків війни (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних та інших). Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння дефініцій «повоєнне відновлення держави» та «повоєнна відбудова держави». Встановлено, що «повоєнне відновлення» і «повоєнна відбудова» тісно повʼязані між собою, але не тотожні поняття. У нашому розумінні повоєнне відновлення являється більш ширшим за змістом та спрямоване не лише на відновлення того, що було зруйновано або пошкоджено внаслідок війни, а й на майбутній розвиток держави в цілому. Повоєнне відновлення держави, на відміну від відбудови, є більш довготривалим процесом та охоплює відновлення не лише матеріальних, але й нематеріальних об’єктів, таких як соціальні інститути, норми і цінності суспільства. Досліджено сутність та зміст відновлення держави після закінчення війни через теоретико-правову призму. Сутність повоєнного відновлення держави запропоновано розглядати як комплекс заходів, спрямованих на відновлення суверенітету та територіальної цілісності, економічного потенціалу, політичної системи та соціальної сфери держави, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок війни. Тобто це всеохоплюючий процес, який відбувається після закінчення війни, з метою відновлення та подальшого розвитку держави, що складається з багатьох етапів і повинен максимально охоплювати планування на коротку, середню й довгострокову перспективи. У статті приділяється увага основним завданням, які виникають перед державою у повоєнний період.Документ Передумови формування та розвиток українського населення Української Далекосхідної Республіки(Університет «КРОК», 2023) Гуменюк, В.В.; Гуменюк, Віталій ВасильовичУ статті здійснюється аналіз формування українського населення Зеленого Клину, що пов’язано з приєднанням цього терену до Російської імперії й відноситься до 60-х років XIX ст., коли сюди починають прибувати перші окремі українські родини. До південно-східних районів регіону українці потрапляли і раніше – у 1765-1785 роках на Камчатці опинились учасники гайдамацького руху (Коліївщини), які були заслані сюди царським урядом. Переселення українських селян на Далекий Схід було складовою міграційних процесів, що охопили наприкінці XIX – на початку XX ст. практично усі українські етнічні землі у Європі. Вихідці з європейської України освоювали азіатське узбережжя Тихого океану – Примор’я та Приамур’я. Характеризуючи спрямованість етнічних процесів, що протікали серед українського населення Далекого Сходу наприкінці XIX – на початку XX ст., необхідно виокремити дві протилежні тенденції, а саме: однією була поступова русифікація, інша – стійке збереження традицій та своєї етнічної самобутності. Водночас, поряд із високим рівнем збереження традиційної української матеріальної та духовної культури, для сільської місцевості Примор’я та Приамур’я було характерним і широке побутування української мови. Компактність поселення, до того ж переважно у сільській місцевості, де побут консервативніший, об’єктивно сприяли збереженню української традиційної культури на Далекому Сході. Дослідження та висвітлення питання державотворення Українського народу минулого століття актуально на тлі подій, які відбулися з 2014 року, а саме: анексія Автономної Республіки Крим, військове вторгнення на схід України, а також повномасштабне військове вторгнення 24 лютого 2022 року на сучасну суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу Україну, що є прикладами російських експансіоністських амбіцій та імперіалістичної політики. Одним з етапів державотворення Українського народу є утворення Української Далекосхідної Республіки.Документ Теоретичні підходи до визначення зовнішніх функцій держави в Україні та Угорщині: порівняльно-правовий аналіз(Університет «КРОК», 2023) Корнієнко, О.О.; Корнієнко, Ольга ОлександрівнаФункціонування держави є досить складним і динамічним процесом, який потребує теоретичного осмислення. Це викликає значні зусилля та серйозні розбіжності серед учених. В процесі дослідження актуально розглянути функції держави у філософсько-правовій системі концептуальних положень державно-правової теорії, теоретичні підходи, які існують визначення функції держави, які наявні складові та чи співпрацюють вони між собою. Це визначається об’єктивними умовами і законами суспільного розвитку. Та особливого значення набуває цей напрям для України, що нині перебуває на етапі різкого оновлення суспільних сфер життя, в тому числі й державно-правової сфери. Тому питання забезпечення, захисту, врегулювання й гарантування соціальних та індивідуальних інтересів є головною метою держави як соціально-правового утворення. Відтак уся увага націлена на регулювання суспільно-важливих сфер. Такі напрями в теорії держави і права України традиційно звикли називати функціями держави, що за різними визначеннями та підходами фахівців як в Україні, так і в Угорщині можна трактувати як основні напрями діяльності. Сьогодні наукова література містить різні думки про те, які ж складові елементи є тими функціями та за якими критеріями їх класифікувати. Найбільш поширеною, хоча й не остаточною, класифікацією є поділ на зовнішні та внутрішні функції, такої думки дотримуються українські й угорські фахівці. Цим науковим доробком спробуємо продемонструвати різні погляди українських та угорських фахівців із метою розширення наукових досліджень через порівняльно-правові аспекти.Документ Захист прав дітей під час реалізації гарантій у виконавчому провадженні: теоретико-правове дослідження(Університет «КРОК», 2023) Степаненко, Н.В.; Кубрак, Д.А.; Степаненко, Наталія В'ячеславівнаУ роботі, на основі аналізу наукових поглядів учених та норм чинного законодавства, надано характеристику сучасного стану забезпечення прав та свобод дитини в Україні. З’ясовано, що на законодавчому рівні ухвалено низку законів, норми яких спрямовані на захист прав і свобод дитини, що, беззаперечно, можна оцінити з позитивного боку. Водночас вказаними документами перелік правових актів у цій сфері не обмежується. Одним з основних компонентів державної політики України у сфері захисту дитинства є вдосконалення нормативно-правової бази в умовах воєнного стану, зокрема імплементація норм міжнародного права та міжнародних механізмів захисту прав дітей. Результатом цієї діяльності є те, що на сьогодні Україна є учасницею ухвалення цілого ряду міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини. Також слід зазначити, що в Україні основні підходи до осмислення й реалізації прав дітей, визначених міжнародним та вітчизняним законодавством, протягом останнього часу істотно змінюються. Це пов’язано з посиленням уваги з боку держави до інтересів дітей, удосконаленням механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, розвитком інституцій соціально-правового захисту дітей та багатьма іншими факторами тощо. Досліджено, що законодавчо не встановлено покарання за вчинення кримінального злочину у виді вербування, втягування та рекрутування дітей у воєнні дії. Залишається сьогодні відкритим питання стосовно доцільності імплементації міжнародних механізмів захисту прав дітей в українське суспільство та правовий простір. Головною причиною цього є той факт, що ці інститути не гарантують захисту прав дітей у тих країнах, які їх розробили та широко використовують. А тому актуальним є дослідження ефективності використання міжнародних механізмів щодо захисту прав дітей у світі. Визначено пріоритети прав та свобод дитини в Україні, а саме: створення сприятливих умов для життя та розвитку дитини, системи правосуддя, дружнього до дитини, безпечного інформаційного простору для дітей, активізація територіальної громади у вирішенні питань забезпечення прав дітей в умовах децентралізації. Зроблено висновок, що за час незалежності України законодавець створив досить потужну та розгалужену систему захисту прав та свобод дітей, яка складається з нормативно-правових актів різної юридичної сили. Проте, однією із проблем у цій сфері є фактична відсутність правових норм, які встановлюють особливості правового регулювання прав дітей в умовах збройного конфлікту.Документ Алгоритми теоретико-правових основ процесів візової лібералізації – виклики сьогодення(Університет «КРОК», 2023) Казік, Т.В.науковій статті розглянуті теоретико-правові основи процесів візової лібералізації між Україною та країнами Європейського союзу, акцентована увага на викликах сьогодення в умовах повномасштабної військової агресії, глобалістичних впливах і челенджах. Україна, починаючи з часів незалежності впевнено тримає курс на інтеграцію у європейських співтовариство. Зрозуміло, що це процес довготривалий і непростий – процес юридичного, економічного, культурного, соціального і політичного упорядкування, узгодження, а також об’єднання структур і функцій у відповідно адаптовану систему. На даний момент європейська інтеграція, її конструкції і механізми, вибудовуються за рахунок розширення Європейського Союзу і Ради Європи. Європейський вибір і стратегічні, життєвоважливі інтереси українства сьогодні, в умовах жахливої, кровопролитної війни, розв’язаної російською воєнщиною, є у об’єктивних реаліях без альтернативними і невід’ємними. Практично, сьогодні на повістці дня, стоїть питання, чи зможе Україна, що розташована у центральній частині Європи, залишатись самостійною, незалежною державою? Країни ЄС, і не тільки чинить дії допомоги Україні, які перш за все направлені на збереження територіальної цілісності, суверенітету, оборонної спроможності. Надають військову допомогу, проводять військові вишколи військовиків згідно стандартів НАТО, прийняли і забезпечили проживання і навчання біженців з України, матерів, дітей, людей старшого віку, пенсіонерів на своїй території, по неофіційним підрахункам більше шести мільйонів українців сьогодні у зв’язку з війною проживають у Європі. Забезпечують безоплатне медичне лікування і реабілітацію поранених військовиків і цивільного населення, що зазначило що зазнало вогнепальних тяжких поранень і поневічень у результаті російської військової агресії. Продумані, контрольовані, прагматичні, правові підходи до міграційних процесів, дали би значний динамізм і позитив ефективного спрощення можливості переміщення і руху індивідів у межах європейського простору, належного забезпечення контрольованості даних процесів, всесторонньої безпеки жителів країн ЄС від негативізму процесів незаконної міграції, порушень прав і свобод громадян країн Європейського Союзу, та пов’язаних потенційних ризиків від незаконної міграції. Теоретико-правовий аналіз процесів візової лібералізації дає підстави для констатації, на думку автора недостатньої юридичної забезпеченості даних підходів, розумінь і тлумачень, що відповідно негативно відбивається на ефективності нормативно-правової асекурації. Повільність і непослідовність реформ, масова масштабна корупція, можуть стати реальними причинами через які відносини України і ЄС перейдуть у фазу скасування безвізового режиму, і відповідно про ніяку візову лібералізацію не може бути і мови. Нажаль, такі негативні тенденції у реаліях сьогодення непоодинокіДокумент Теоретико-правова парадигма вдосконалення взаємодії двохсторонніх відносин Україна-Канада: теорія і практика(Університет «КРОК», 2023) Гнілуша, С.І.Сьогодні Україна і Канада є небайдужі країни один до одного. Їх єднають давні зв’язки української діаспори, що мають стійке історичне коріння і включають співпрацю на державному і громадському рівнях. Українство Канади упродовж століть об’єднуючись і формуючись навколо українських культурних осередків, громадсько суспільних об’єднань відіграють значну роль у становленні і розвитку міждержавних партнерських відносин, двостороннього характеру, формуванні позитивного іміджу незалежної, самостійної Української держави, не тільки на теренах Канади, а й у світі. Формуючи динамічні позиції, завдячуючи міцним інституційним зв’язкам з державою Канада, їхню тривалу історичну, соціальну, культурну, економічну активність впродовж історії поколінь, їх позитив розвитку. Ці фактори досить значимі і виражено враховуються у Канаді, а для України вони є життєво необхідними, враховуючи актуальні проблеми і виклики сьогодення. Посилення позицій України на міжнародній арені, іміджу держави, отримання підтримки світового співтовариства, на шляху до вступу України до ЄС і НАТО, впровадження безвізового режиму з Канадою. Зрозуміло, що всі ці напрямки діяльності потребують чіткого нормативно-правового забезпечення на законодавчому рівні. Тривала історія взаємовідносин українства у Канаді має свою позитивну специфіку і мораль взаємопорозуміння. Перша хвиля імміграційних процесів українства до Канади зазначається з 1891 р. На сьогодні близько 1,36 млн (4 %) жителів Канади позиціонують себе українцями. Із середовища впливової української спільноти вийшли знакові авторитетні особи особистості, відомі світовій міжнародній громадськості, державницькому і політичному істеблішменту, що увійшли у вищі ешелони державної влади Канади і мають можливості відстоювання українських інтересів у різних сферах, включаючи безпекову і оборонну, соціальну і культурну, гуманітарну, економічно правову і т.п. Виклики ХХІ століття демонструють на світовій арені економічну нестабільність, низький рівень життя, примітивність медичного забезпечення здоров’я людства, смертельні пандемії світового масштабу, що мають досить сумнівний характер походження і відповідну направленість. Розв’язану жорстоку, антилюдську кровопролитну війну в Україні практично у центрі Європи, що демонстративно переростає у світову, загрожуючи людству повним знищенням, «ядерною зимою». Масштабний міжнародний тероризм, війна в Ізраїлі, локальні регіональні військові конфлікти і т.п. І все це на фоні повної імпотентності ООН, міжнародних безпекових інституцій, подвійних політичних стандартів власної вигоди. На нашу думку, вищеокреслене повинно викликати необхідність налаштування трансформації двосторонньої співпраці України і Канади.Документ Теоретичні підходи до реалізації зовнішніх функцій Україною та Угорщиною на сучасних етапах державотворення(Університет «КРОК», 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаВ умовах воєнного стану зростає важливість оптимізації процесів державотворення. Особливості сучасної української державності знайшли своє відображення, перш за все, у модифікації функцій держави, а тому дослідження теоретичних підходів реалізації зовнішніх функцій у контексті досвіду України та її держави-сусіда Угорщини є вкрай актуальною темою. Оскільки питання державотворення в сучасних умовах не може йти в супереч міжнародному напрямку держави, то варто наголосити, що і не повинно залежати від держави, яка активно відстоює та намагається поширювати свої прямо протилежні підходи до розуміння державотворення. З відліком від 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення на територію вільної, незалежної, суверенної держави Україна, реальність для людей стала «епізодичною», а підходи до державотворення почалися докорінно переглядатися, в пошуку відповіді на питання, з якого ж моменту шлях державотворення почав давати тріщини. Варто відзначити, що такі тріщини почали проявлятися і з 2014 року, коли розпочалася Антитерористична операція на сході України (АТО), яка по суті була тією ж війною, хоч і з меншим територіальним поширенням, проте люди гинули й тоді. Сьогодні ми можемо бачити, що реалізація зовнішніх функцій України та Угорщини є опозиційними, де Угорщина, намагаючись проводити дворівневу політику в бік свого юридичного статусу, як країни ЄС, «обережно» висловлюючись про засудження військових дій російської армії на території України, так і в бік російської співпраці. Так, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан став першим європейським лідером, який зустрічався з російським президентом з квітня 2022 року. У даній науковій статті ми робимо наголос і на євроінтеграційні процеси, які потребують критичного осмислення. Також приділено увагу питанню надання європейської фінансової допомоги Україні на наступні три роки у сумі 50 млрд євро та протидійну позицію угорського лідера Віктора Орбана на цей крок від ЄС до України, який у свій час висловлював навіть погрози застосування «ручного гальма» аби не допустити такого фінансуванняДокумент Сучасний стан правового регулювання сфери охорони здоров'я в Угорщині(Університет «КРОК», 2023) Чернетченко, О.М.; Ткач, К.Д.; Чернетченко, Олена МиколаївнаУ статті аналізується сучасний стан правового регулювання охорони здоров’я в Угорщині, починаючи з 90-х років ХХ століття і до сьогодні. Розглянуто етапи створення нормативно-правової бази системи медичного обслуговування населення як провідної ланки соціальної політики держави після 1990-х років. Демонтаж і трансформація єдиної державної системи охорони здоров’я в Угорщині почалася в 1990 році. Вже тоді зміни мали два напрямки. Перший із них запроваджено з 1992 року, а саме: повернення до медичного обслуговування за принципом страхування замість медичної допомоги, яка надавалася громадянам за соціалізму. Другий стосувався трансформації системи державного управління та відновлення органів місцевого самоврядування (ОМС). Оскільки УДС були відокремлені від центральної влади, між ними існували окремі заклади охорони здоров’я. Після 2010 року система охорони здоров’я зазнала значних змін. Органи регіонального самоврядування передали управління стаціонарними лікарнями центральним органам державної влади, а органи місцевого самоврядування займаються лише організацією амбулаторної допомоги (сімейні лікарі, спеціалізовані клініки). В Угорщині право на охорону здоров’я кожного громадянина гарантується Основним законом країни. 18 квітня 2011 року Державні збори прийняли новий Основний закон. У статті X1X (1) зазначено, що Угорщина прагне забезпечити соціальний захист для всього населення країни. У разі материнства, хвороби, інвалідності, вдівства, сирітства та безробіття, які виникли не з вини громадянина, кожен громадянин Угорщини має право на допомогу, передбачену законом. Для того, щоб положення про охорону здоров’я, які закріплені в Основному законі Угорщини, були реалізовані, Державні збори країни прийняли низку законів. Ці законодавчі акти були спрямовані на створення галузевого кодексу охорони здоров’я, захист прав пацієнтів, розгорнуту інформацію про умови надавання сприяння у медичній сфері та гарантування прав громадян, які використовують соціальні послуги, врегулювання умов надання медичних послуг, створення охорони здоров’я, система управління доглядом, забезпечення соціального страхування, фармацевтика. В Угорщині, за часи незалежності, створена потужна законодавча база для забезпечення ефективної діяльності сфери охорони здоров’я, розширення доступу до якісної та своєчасної медичної допомоги і відповідно до вимог Європейського Союзу.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »