Правничий вісник Університету "КРОК". 2019. № 34
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2333
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз результатів дослідження психологічних умов розвитку корпоративної культури приватного закладу вищої освіти(Університет «КРОК», 2019) Наконечна, Н.В.; Наконечна, Наталія ВасилівнаВ процесі соціально-економічних реформ в Україні корпоративна культура поступово впроваджується в наше життя. Корпоративна культура багатогранна, відносно нова для нашого суспільства й недостатньо досліджена наукою. Особливого значення корпоративна культура набуває при створенні гармонійної моделі взаємодії учасників навчально-виховного процесу, адже у громадській і педагогічній свідомості до недавнього часу існувало переконання в тому, що культура освітньої установи являє собою комплекс історично сформованих норм і правил, які функціонують в середині закладів вищої освіти. Доцільно зазначити , що за останні 20 років приватні заклади вищої освіти, конкуруючи з державними освітніми установами, накопичили позитивний світовий та вітчизняний досвід підготовки фахівців, спроможних реалізовувати набуті знання та кваліфікацію в умовах глобального інформаційного суспільства та ринкової економіки. Корпоративна культура таких закладів освіти, що сформувалась за ці роки, теж відзначається своєрідністю, функціонуючи в умовах конкурентності та вимог сучасного ринку праці, що формує принципово новий тип відносин між суб’єктами освітньої діяльності як в самій корпорації, так і за її межами, що відзначається своєрідним поєднанням приватно-власницьких інтересів та традиційних педагогічних цінностей. Разом з тим нові умови функціонування закладів вищої освіти, зокрема інтенсифікація процесу входження в європейський освітній простір, зумовлюють потребу здійснення змін в організації і змісті навчально-виховного процесу, що без відповідного коригування корпоративної культури може призвести до так званого культурного розриву, наслідком якого може бути втрата досягнутих навчальним закладом цінностей та завоювань. У статті досліджена корпоративна культура закладів освіти. Визначено природу та механізм дії психологічних умов функціонування корпоративної культури закладів вищої освіти. Здійснено аналіз частотного розподілення результатів у блоці «Робота». Проаналізовано частотне розподілення результатів у блоці «Комунікація». Проаналізовано частотне розподілення результатів у блоці «Управління». Проаналізовано частотне розподілення результатів у блоці «Мотивація і мораль».Документ Психологічні чинники дезадаптації дітей молодшого шкільного віку(Університет «КРОК», 2019) Ніколаєв, Л.О.; Маркелова, А.В.Питання дезадаптації дітей особливо гостро постають саме у молодшому шкільному віці. У статті автори висвітлюють основні причини дезадаптації молодших школярів шляхом аналізу теоретичних праць та практичної діяльності педагогів і психологів сучасності. Дезадаптація трактується у вигляді процесу, прояву, стану, результату. Соціально-психологічна дезадаптація є комплексом психологічних ознак особистості типу рис характеру, неадекватного прояву самооцінки, фобій, девіантної поведінки тощо, що ускладнюють соціальну адаптацію. Провокується індивідуальними статевими та психологічними особливостями обумовлення їх певної нестандартності, складної виховуваності, що потребує індивідуальних підходів та за потребою спеціальних психолого-соціальних та психолого-педагогічних корекційних програм. Проблемам цієї групи притаманний психологічний характер, помітні порушення ціннісно-нормативної сфери не відмічаються. Ініціація дезадаптації буває за участю різних чинників, що можуть бути об’єднані в дві основні групи: зовнішня (соціальні, або об’єктивні чинники), та індивідна (особистісні, або суб’єктивні чинники). Зовнішня група чинників включає організацію мікросоціальної взаємодії у вигляді конфліктних ситуацій сімейної або виробничої сфери, труднощі у побудові неформального спілкування, які призводять до несприятливого результату адаптації. До індивідних чинників, що обумовлюють дезадаптацію, відносять генотипно зумовлені особливості людини – фізичну конституцію, тип нервової системи, темперамент, біологічні потреби, афективність, природні задатки, а також прижиттєво набуті особливості – знання, уміння, навички. Дезадаптація молодших школярів детермінується загостренням соціально-економічних, психолого-педагогічних і біологічних чинників. Детермінанти, що обумовлюють розвиток дезадаптації у молодших школярів, постійно змінюються, ускладнюються, доповнюються новими, інтегруючи складну соціальну ситуацію в суспільстві. Дискомфорту додає специфічність навчальної діяльності, яку освоює молодший школяр. Автори визначають дезадаптацію як «процес» – зниження адаптаційних можливостей людини в умовах середовища або в певних умовах; як «прояв» – зовнішня характеристика неблагополучного стану людини у вигляді її нетипової поведінки, відношення та результативної діяльності в даних умовах середовища; як «результат» – порівняльна оцінка якісно нового стану та прояву, яке не відповідає умовам середовища, нетипове для людини, що виходить з її попередньої поведінки, відношення до діяльності, навчання, оточуючих.