Правничий вісник Університету "КРОК"
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2330
ISSN 2312-7686 (print)
ISSN 2707-9155 (online)
Періодичність: 4 випуски на рік.
Статус: журнал є фаховим із юридичних та психологічних наук (Наказ МОН України № 1328 від 21 грудня 2015 року), індексується міжнародними наукометричними базами Index Copernicus та Google Scholar, включений до бази даних Ulrich’s Periodicals Directory (США).
Правничий вісник Університету "КРОК" є міжнародним рецензованим науковим фаховим журналом, метою якого є публікація результатів фундаментальних і прикладних досліджень з юриспруденції і психології.
Завданнями Правничого вісника Університету «КРОК» є сприяння розвитку вітчизняної та міжнародної науки, розширення науково-дослідницького співробітництва в Україні та в усьому світі, глобальне поширення результатів наукових студій, оприлюднення актуальних наукових результатів, підтримка молодих вчених (докторантів, аспірантів, магістрантів, здобувачів наукових ступенів і вчених звань, тощо), координація фундаментальних і прикладних юридичних та психологічних досліджень, зростання внеску вчених в суспільному житті та політичних реформах, застосування наукових знань заради людського прогресу.
Публікації в журналі адресовані професійній аудиторії, науковцям, викладачам та практикам і охоплюють широке коло тематичних напрямків.
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Позитивний досвід інститут парламенту Республіки Білорусь для України - концептуальний підхід(Університет «КРОК», 2011) Баликіна, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила ІгорівнаУ статті досліджено особливості структури і функціонування парламентів України та Республіки Білорусь, вплив інституту парламенту на розвиток парламентаризму в цих країнахДокумент Окремі аспекти становлення та розвитку парламентаризму в Республіці Білорусь(Університет "КРОК", 2013) Баликіна, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила ІгорівнаУ статті зазначається хронологія становлення парламентаризму в Республіці Білорусь після проголошення незалежності. Виокремлюються окремі характерні процеси парламентаризму, що зазнали змін у державотворчому процесі.Документ Конституційно-правові аспекти введення двопалатного парламенту в Україні(Університет "КРОК", 2014) Француз, А.Й.; Сулицький, С.Б.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ роботі досліджено особливості інституту двопалатного парламенту, проаналізовано його переваги та недоліки, перспективи впровадження в УкраїніДокумент Інститути прямої демократії у процесі заснування основного закону: гідність форми крізь призму недоліків на практиці(Університет "КРОК", 2014) Пугачов, А.М.Референдум розглядається як один із способів ухвалення конституції. Показано практику його використання в історії держав і країнознавчому аспекті. Вивчається феномен плебісцитарної демократії та бонапартизму в сучасних умовах. Проводиться думка про те, що абсолютизація інститутів прямого народовладдя є неприпустимою за рахунок витіснення парламентських установ та інших представницьких форм демократії. Обґрунтовується необхідність участі органів конституційної юстиції в проведенні референдумів з прийняття основного законуДокумент Інститути прямої демократії в процесі заснування основного закону: переваги форми крізь призму недоліків на практиці: (закінчення)(Університет "КРОК", 2014) Пугачов, А.М.Референдум розглядається як один зі способів установлення конституції. Показано практику його використання в історії держав і країнознавчому аспекті. Вивчається феномен «плебісцитарної демократії» та «бонапартизму» в сучасних умовах. Утверджується думка про те, що абсолютизація інститутів прямого народовладдя неприпустима за рахунок витіснення пар ламентських установ та інших представницьких форм демокра тії. Обґрунтовується необхідність участі органів конституційної юстиції в проведенні референдумів з прийняття основного законуДокумент Порівняльний аналіз основних аспектів парламентаризму в процесі державного будівництва в Україні та Білорусі після проголошення незалежності(Університет "КРОК", 2014) Баликіна, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила ІгорівнаУ статті розглянуто концепцію інституту парламентаризму, його розвиток в Україні та Білорусі після проголошення незалеж ності. Вказані держави схожі у своїх історичних, ментальних, соціальних, економічних і політичних властивостях, що зумовило проведення порівняльного аналізу державотворчих процесів у них.. Важливість формування та розвитку парламентської системи визначається демократичним курсом, обраним народом нових незалежних держав.Документ Роль і місце парламенту в державно-правовому процесі України та Республіки Білорусь(Університет «КРОК», 2018) Француз-Яковець, Т.А.; Француз-Яковець, Тетяна АнатоліївнаВ статті досліджуються моделі, роль і місце парламенту в державно-правовому процесі України та Республіки Білорусь. Зазначаються основні нормативно-правові акти, в яких закріплені характеристики вищих законодавчих органів обох країн. Акцентується увага на основних відмінностях у характеристиках вищих органів державної влади, позитивних моментах розвитку парламентаризму в Республіці Білорусь і України. Узагальнюється практика, пропонуються на основі досвіду Республіки Білорусь варіанти вдосконалення парламентської моделі в Україні для побудови ефективної, демократичної, незалежної держави.Документ Тенденції розвитку парламентаризму в контексті сучасних глобалізаційних процесів(Університет «КРОК», 2019) Француз-Яковець, Т.А.; Француз-Яковець, Тетяна АнатоліївнаВ статті розглядаються окремі особливості розвитку парламентаризму в умовах глобалізаційних процесів. Процеси глобалізації не можуть оминути жодне суспільство у світі, хоч би на якому етапі історичної динаміки воно перебувало. Вагоме значення має рівень геополітичної, геоекономічної, а також і від геостратегічної відкритості суспільства. Сьогодні глобалізація призводить до зміни всього сучасного світу, національних систем, стратегій економічного, політичного та культурного розвитку. Дані процеси впливають на всі сфери, породжуючи не тільки взаємозалежність та стандартизацію умов і факторів розвитку окремих країн, але також визначають їх здатність протистояти глобалізаційним викликам та об’єднувати держави у відповідні глобальні чи регіональні структури. Глобалізація, як будь-яке явище об’єктивної дійсності, має як позитивне, так і негативне розуміння, відповідно до чого сформовано два основні напрями – глобалізм і антиглобалізм, які закладають теоретико-методологічні засади аналізу цього явища. Процеси глобалізації є наскільки багатоаспектними, що в рамках однієї статті висвітлено лише досить невелику частину даної проблематики. Зокрема, дослідницька увага акцентується на проблемах демократії у перехідних суспільствах, адже однією із тенденцій сучасності є узгодження парламентаризму з принципами демократії. Сучасні глобалізаційні виклики спонукають до інтенсивних пошуків шляхів вдосконалення національних парламентів. В статті досліджується питання сучасних тенденції структурної побудови парламентів, а також проблема збереження національної ідеології в умовах глобалізації. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією, тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для удосконалення функціонування парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться відповідні висновки щодо можливих шляхів удосконалення функціонування парламенту та існування парламентаризму в Україні.Документ Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (президентські та парламентські республіки)(Університет «КРОК», 2019) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила ІгорівнаУ статті проведений порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Приділено увагу структурі парламентів, способу їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією. Для реалізації даного завдання одним із інструментів є дослідження інституту парламенту в країнах Європейського Союзу з республіканською формою правління та застосування деяких принципів функціонування на практиці. Цілісного порівняльного дослідження конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС в літературі не проводилося. В Україні не згасають дискусії щодо структури Верховної Ради та доречної кількості народних депутатів. Для розгляду зазначених питань під новим ракурсом, в межах цієї статті, проведений порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Аналізуючи країни, які входять до складу ЄС, вбачаємо, що вони мають різні форми державного правління, різні етапи розвитку та становлення державності, відмінні традиції, культуру, ментальність тощо. Автор керується правовим критерієм, а саме формою державного правління, та ставить за мету дослідити особливості структури парламентів та порядку їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. Дослідження конституційноправового статусу парламенту України – Верховної Ради, його перспектив реформування з метою вдосконалення є неможливим та неповним без належного правового аналізу конституційно-правового статусу парламентів країн Європейського Союзу. В даному випадку, географія обрана не випадково, адже в нашій країні триває процес євроінтеграції з метою набуття членства в ЄС. Тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для становлення парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться висновки щодо доцільності зміни структури Верховної Ради України та потреби зменшувати кількість народних депутатів.Документ Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (змішані республіки)(Університет «КРОК», 2020) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила ІгорівнаУ статті проведено порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Приділено увагу структурі парламентів, способу їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією. Для реалізації даного завдання одним із інструментів є дослідження інституту парламенту в країнах Європейського Союзу з республіканською формою правління та застосування деяких принципів функціонування на практиці. Цілісного порівняльного дослідження конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС в літературі не проводилося. В Україні не згасають дискусії щодо структури Верховної Ради та доречної кількості народних депутатів. Для розгляду зазначених питань під новим ракурсом у межах цієї статті проведено порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Аналізуючи країни, які входять до складу ЄС, вбачаємо, що вони мають різні форми державного правління, різні етапи розвитку та становлення державності, відмінні традиції, культуру, ментальність тощо. Автор керується правовим критерієм, а саме формою державного правління, та ставить за мету дослідити особливості структури парламентів і порядку їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. Дослідження конституційно-правового статусу парламенту України – Верховної Ради, його перспектив реформування з метою вдосконалення є неможливим та неповним без належного правового аналізу конституційноправового статусу парламентів країн Європейського Союзу. В даному випадку, географія обрана не випадково, адже в нашій країні триває процес євроінтеграції з метою набуття членства в ЄС. Тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для становлення парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться висновки щодо доцільності зміни структури Верховної Ради України та потреби зменшувати кількість народних депутатів.