Навчальні підрозділи Університету

У статті досліджується поняття та правовий статус електронного цифрового підпису, а також здійснюється порівняльний аналіз деяких положень національного та міжнародного законодавства в межах даного питання

У статті досліджується питання співвідношення категорій «свобода слова» та «суспільна мораль». Проаналізовані законодавчі акти щодо забезпечення права журналіста на свободу слова. Встановлено, що втручання у право особи на свободу вираження поглядів становитиме порушення як міжнародних, так і національних правових актів. Виявлено, що, хоча свобода вираження поглядів журналіста і являє собою одну з важливих засад правового та демократичного суспільства та забез печена захистом законодавства, однак наведені в статті законодавчі положення ма ють певні винятки. Єдність моралі і журналістики визнана світом і не піддається сумніву, адже журналістика по суті своєї діяльності здатна впливати на психіку та духовний стан більше, ніж будь-яка інша професія, а також журналістика схильна до втручання в особисте життя і долі будь-кого, і таким чином безмежної свободи слова у журналіста бути не може. В статті досліджені певні обмеження та забо рони на поширення певного переліку інформації у моральних кодексах журналіс тів зарубіжних країн. Такі обмеження та заборони цілком відповідають світовим міжнародним документам та переслідують ціль забезпечити захищеність особи від свавільної свободи слова журналіста. Сьогодні, коли в жодному законодавчому акті не передбачено поняття моралі, а також неможливо запровадити єдині моральні критерії для всіх, єдиним можливим засобом регулювання суспільної моралі ви ступають правові приписи, націлені на загальне благо та загальну колективну необ хідність. У статті висвітлені деякі позиції Європейського Суду з прав людини щодо питання свободи слова журналіста та виявлено, що відповідальність журналіста залежить не лише від якості інформації, але й від способу її подання, а також має значення спосіб оприлюднення інформації, оскільки встановлено, що аудіовізуаль ні засоби масової інформації мають значно більший вплив на психіку людини, ніж друковані. Наголошено, що свобода слова журналіста хоча і передбачає вільне ви раження поглядів, що є обов’язковою умовою правової держави, але застосування цього права не повинно суперечити вимогам права, моральним уявленням та кор поративним прпвилам

Навчальні підрозділи Університету

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку