Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Чинники життєстійкості жінок під час війни(Університет «КРОК», 2024) Сингаївська, Ірина; Страмоусова, Ірина; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаСтаття присвячена дослідженню життєстійкості жінок під час війни. Розкрито та описано теоретико-методологічну основу дослідження, яку склали: дослідження феномену життєстійкості особистості та його чинників, побудована ресурсна модель життєстійкості особистості та досліджений взаємозв’язок між вибором копінг-стратегії та життєстійкістю особистості. Структура особистості включає життєстійкість, яка керує відповіддю особистості на життєві виклики. Високий рівень життєстійкості передбачає сталий розвиток особистості, визначення наявних ресурсів та їх використання в просторі життя. На базі ресурсного підходу була побудована модель життєстійкості особистості, яка включає такі структурні елементи: визнання особистих ресурсів і вибір ефективних стратегій подолання проблем. Глибоко досліджений феномен ресурсів особистості. Також в ході дослідження особлива увага приділялася впливу способів подолання кризових ситуацій та визначення впливу способу життя на особистісну життєстійкість. Активний копінг є ефективним методом подолання проблем. Цей метод спрямований на пошук нових шляхів вирішення труднощів у стресових ситуаціях і являє собою високий показник життєвої сили людини, тоді як пасивний копінг призводить до низького показника життєстійкості. Треба зазначити, що типи копінгу відрізняються мотивацією і стратегією поведінки. Активний копінг характеризується тенденцією долання труднощів та стратегіями пошуку соціальної підтримки. Усвідомлення власних ресурсів є елементом особистісної зрілості та вміння будувати ефективний спосіб життя. Проведено емпіричне дослідження чинників життєстійкості особистості жінок під час війни. Дослідження слугувало досягненню наступних завдань: з’ясувати вплив таких чинників життєстійкості особистості як усвідомленість особистісних ресурсів та вибір копінг-стратегій на рівень життєстійкості особистості; визначити важливість і ефективність тих чи інших рекомендацій для надання психологічної допомоги жінкам для підвищення життєстійкості особистості під час війни.Документ Підлітковий вік як один із критичних періодів психосексуального розвитку людини(Університет «КРОК», 2022) Сингаївська, Ірина; Федорець, Святослава; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаВ статті висвітлена проблематика дослідження питання критичних періодів в формуванні людської сексуальності. Зокрема акцентовано увагу на підлітковому віці як одному з переломних періодів в психосексуальному розвитку людини, оскільки чимало сексуальних проблем, сексуальних дисфункцій можуть одержувати свій початок з дитячого чи підліткового віку. Визначено межі підліткового віку в розумінні вітчизняних науковців, наведено стисле трактування особливостей підліткової сексуальності, її відмінностей та характерних проявів. Описано процес розвитку платонічного, еротичного, сексуального лібідо, їх перебігу та зазначено можливі наслідки в разі «випадіння» однієї зі стадій. Розкрито роль та значення третього етапу психосексуального розвитку, який співпадає з підлітковим та юнацьким віком, окреслено стадії, які входять в даний етап розвитку людської сексуальності та зазначено задачі, які в цей час постають перед підлітками на фоні статевого дозрівання, посилення інтересу до протилежної статі та появи статевого потягу. Висвітлено альтернативні сценарії формування сексуальності у випадку порушень психосексуального розвитку чи фіксацій на одній із його стадій. Подано перелік сексуально-поведінкових проявів в підлітковому віці, які можуть розцінюватись як тривожні ознаки або як свідчення того, що підліток потребує допомоги. Акцентовано увагу на тому, як порушення психосексуального розвитку можуть в подальшому позначитись на сексуальній поведінці людини. Показано, що деякі ускладнення в реалізації дорослої генітальної сексуальності можуть брати свій початок з підліткового віку. На підставі опрацьованого матеріалу окреслені напрямки подальших досліджень, визначені актуальні проблеми та шляхи для наступних розробок відповідних тренінгових, навчальних та виховних програм для підлітків та дорослих.Документ Психологічні аспекти проведення внутрішнього аудиту як процесу впровадження системи управління якістю(Університет «КРОК», 2023) Сингаївська, Ірина; Лісніченко, Тетяна; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаУ статті розкриті психологічні аспекти проведення внутрішнього аудиту, як процесу впровадження системи управління якістю. Наведені фахові та особисті якості аудитора під час проведення внутрішнього аудиту. Наведено визначення аудиту як процесу, який повинен бути одним з найважливіших інструментів для оцінювання функціонування системи управління якістю. Вивчення психологічних аспектів відіграє важливу роль як у встановленні сприятливого психологічного клімату на підприємстві, що призводить до поліпшення діяльності, так і до зниження емоційного виснаження, стресу та тривожності шляхом пояснення, для чого саме потрібен не тільки внутрішній аудит, але й система управління якістю. При аналізі проблеми психології забезпечення та впровадження СУЯ на підприємствах, були розглянуті соціально-психологічні (виховання та мотивація) та психологічні (створення психологічного клімату в колективі, психологічна дія позитивними прикладами) чинники. Згадуються специфічні методи, що використовують у внутрішньому аудиті: спеціальне спостереження за окремими явищами, процесами і речами; інспектування; огляди; запити; усне чи письмове підтвердження фактів; аналітичні розрахунки; моделювання явищ і процесів; різні види аналізу; дослідження аномальних ситуацій; анкетування; опитування тощо. Визначена роль психологічних методів управління, таких як методи професійного відбору та навчання. Дієвість організації залежить від того, як персонал поводить себе в межах системи, у якій він працює. У межах організації персонал стає залученим і діє згуртовано у разі спільного розуміння політики у сфері якості та результатів, які бажає здобути організація. Співробітники можуть діяти самостійно, але у межах правил та вимог, визначених керівником. Домінуюча сфера в такій організацїї ‒ діяльність, фокус ‒ на результаті.Документ Особистісні характеристики переживання страху та тривоги у підлітків під час війни(Університет «КРОК», 2024) Сингаївська, Ірина; Кравчук, Олена; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаСтаття присвячена дослідженню страху та тривоги, які виникають у підлітків під час війни. Описано програму та інструментарій емпіричного дослідження особистісних характеристик переживання страху та тривоги у підлітків. Структуровано описано етапи експериментального дослідження. До першого етапу експерименту увійшло: детальний теоретичний аналіз раніше опублікованих робіт з теми страхів та тривоги у підлітків та визначення не вирішених проблем, що стали основними в даному експерименті; вибір теми дослідження, постановка мети й завдань дослідження; вивчення реальної практики вирішення досліджуваної проблеми; вивчення розроблених у теорії та застосовуваних на практиці заходів, що сприяють вирішенню проблеми. До другого етапу віднесено: вибір потрібної кількості експериментальних об'єктів (кількості досліджуваних, визначення можливої тривалості експерименту; вибір конкретних методик). Подано перелік психодіагностичних методик, що використані в експериментальній частині. До них увійшли: самоактуалізаційний тест; методика Спілбергера-Ханіна; «Шкала тривожності» О. Кондаша; методика на виявлення дитячих страхів О. Захарова, І. Панфілова; опитувальник ієрархічної структури актуальних страхів особистості Ю. Щербатих і Е. Івлєва. Проведено емпіричне дослідження особливостей переживання страху, тривоги у підлітків. Отримані результати дослідження засвідчили, що є позитивний зв’язок показників просторових страхів, страхів висоти і глибини та страхів, пов’язаних зі статевою функцією, на рівні високої статистичної значущості. Підтверджено, що у підлітків з високим рівнем самоактуалізації виникають страхи, пов’язані з високим рівнем відповідальності за власне життя та можливостей для самореалізації в різних сферах життєдіяльності. Негативний зв’язок показників: шкільної тривожності, самооцінкової тривожності, загальної тривожності та страху на рівні високої статистичної значущості, а також міжособистісної тривожності, медичних страхів на рівні статистичної значущості з загальним показником самоактуалізації.Документ Коучинговий підхід як інструмент для встановлення довірливих стосунків між батьками і підлітками(Університет «КРОК», 2023) Сингаївська, Ірина; Іванова, Олена; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаСтаття розкриває проблему побудови довірливих стосунків між батьками та підлітками з використанням коучингового підходу. У статті аналізуються психологічні особливості підліткового віку, коротко описуються висновки досліджень останніх років з цієї проблеми. Актуальність теми статті зумовлена складністю проблем, що виникають у підлітковому віці, зокрема, у стосунках батьків та підлітків; важливістю надання психологічної допомоги батькам у розвитку позитивних стосунків з дітьми-підлітками; а також значущістю впливу батьків на формування особистості дитини-підлітка. Авторами висвітлюється тема усвідомленого батьківства; розкриваються способи підвищення рівня компетентності батьків, розвитку в них здібностей конструктивної поведінки у міжособистісному конфлікті; описуються особливості застосування батьками коучингового підходу як інструменту для встановлення довірливих стосунків з дітьми-підлітками. У статті описані три ролі батьківства: роль батьків-вчителів, батьків-адміністраторів та батьків-коучів. Батьки підлітків можуть скористатися можливістю стати менторами, провідниками для своїх дітей, що подорослішали, надаючи їм підтримку. Коучинговий підхід у відносинах з дітьми – це максимальна підтримка, де немає засудження, оцінки, порад, негативного минулого, а лише сьогодення та майбутнє. Це навички, що допомагають вибудовувати позитивний діалог з дитиною і давати позитивний зворотній зв'язок, ставити питання, намічати дії, посилювати мотивацію та створювати підтримуюче середовище. Але батьків потрібно навчити, як цього досягти. І з цією метою авторами розроблено тренінгову програму в коучинговому форматі «Бути в контакті». Завдання тренінгу – допомогти батькам знайти контакт не тільки із своєю дитиною, але і з собою, бо тільки розуміючи себе, можна краще зрозуміти свою дитину. Мета запропонованого авторами тренінгу, який створено та апробовано в практиці: усвідомлення та підвищення рівня психологічної батьківської компетентності у взаємодії з підлітками; розуміння батьками власних потреб і почуттів; розширення можливостей розуміння потреб, почуттів та емоцій своєї дитини; опанування основних коучингових компетенцій у вихованні дітей; вибудова гармонійної комунікації у сім’ї та успішний виховний вплив на дитину в умовах довірчих відносин.Документ Особливості комунікативних проблем в шлюбних партнерських стосунках переселенців під час війни(Університет «КРОК», 2023) Сингаївська, Ірина; Осауленко, Наталія; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаСтаття присвячена дослідженню особливостей і чинників виникнення комунікативних проблем у сімейних парах вимушених переселенців у ситуації війни. Розкрита та описана сутність проблеми комунікації в шлюбній парі та визначено передумови виникнення комунікативних проблем. Наведений короткий аналіз зовнішніх та внутрішньоособистісних чинників виникнення комунікативних проблем у шлюбних стосунках загалом, та у гострих стресових ситуаціях, до яких відносимо війну, зокрема. Так, загалом до зовнішніх причин відносимо: соціально-групову несумісність, рольові протиріччя і протиріччя між потребами, цінностями, мотивами та інтересами партнерів. Внутрішньо-особистісні причини виникнення комунікативних проблем включають: психологічну несумісність, індивідуальні особливості партнерів та прояв їхніх особистісних характеристик. Також визначено ряд закономірностей, які вказують на проблеми в комунікації подружжя: усвідомлена або неусвідомлена боротьба за комунікаційний канал; парадоксальна комунікація; неконгруентність; маніпулювання партнером шляхом комунікативних прийомів; виникнення комунікативних бар’єрів; замаскована комунікація. До зовнішніх впливів війни відносимо гуманітарну кризу, відсутність відчуття безпеки, втрату звичного соціального оточення. Наведені типові особливості психічних станів особистості, обумовлених вимушеним переселенням: порушення афективної сфери («емоційне отупіння», замкненість, пригніченість, роздратованість, аутоагресія, нездатність відчувати радість, почуття провини, сорому); порушення та специфічні риси когнітивної сфери (погіршення пам'яті, мислення, концентрації уваги, прояви неуважності та забудькуватості, поява безсоння та кошмарів, часте згадування психотравмуючих подій); порушення поведінки (непослідовність, непередбачуваність поведінкових проявів, надмірна обачливість, переляк і афектація як реакція на незначні стимули). Проведено емпіричне дослідження впливу війни та вимушеного переселення на шлюбні стосунки переселенців загалом та на комунікацію в них зокремаДокумент Особливості бачення перспектив власного життя воїнів під час війни(Університет «КРОК», 2023) Сингаївська, Ірина; Яценко, Анастасія; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаСтаття присвячена дослідженню особливостей бачення перспектив власного життя воїнів під час війни. Розкрита та описана сутність проблеми бачення перспектив власного життя воїнів під час війни. Здійснено аналіз чинників, котрі впливають на розуміння перспектив життя. Представлено аналіз психологічної структури бачення перспектив власного життя, яка містить наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний, процесуальний, когнітивно-діяльнісний, емоційно-регуляційний. Запропоновано комплекс психодіагностичних методик з вивчення структури бачення перспектив власного життя воїнами. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей мотивації до запобігання стресам, професійних спрямувань у післявоєнний час, цінностей, стилів взаємодії з оточуючими, соціально-психологічних установок воїнів у сфері мотивації до самоудосконалення. Також визначено психологічний профіль особистості воїна, який прагне до самореалізації після закінчення війни, який характеризується наступними якостями: значний ступінь спонукання отримання здобутків, установка на альтруїзм, установка на результат діяльності, незалежність, самоусвідомлення, аутосимпатія, віра в себе, енергійність, повага до себе, лояльність у спілкуванні, креативність, прагнення ризикувати, професійна компетентність, інтеграція стилів, креативність, відповідальність, контроль власних дій, мінімальний ступінь прагнення у схваленні, домінування гнучкої тактики реалізації надбань, значний ступінь знань особливостей функціонування праці, середній показник гнучкості мислення, нахилів, нормальний та високий рівень емпатійності, нормальний та значний ступінь емоційного інтелекту, помірний та низький рівень тривожності, готовність до енергетичних затрат, активна стратегія вирішення проблем, почуття успішності в професійній діяльності, внутрішній спокій та рівновага.