Навчальні підрозділи Університету
Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3154
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Правове регулювання приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні: стан, проблеми, перспективи(Університет «КРОК», 2020) Француз, А.Й.; Довгань, Г.А.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті досліджено теоретико-правові основи становлення, ре гулювання та розвитку приватної детективної (розшукової) діяльності в Укра їні. На сьогоднішній день одним із компонентів недержавного захисту безпеки є приватна детективна (розшукова) діяльність. Наразі вона перебуває в періоді зародження. Для того щоб змінити дану ситуацію, необхідно детально вивчати інститут приватної детективної діяльності, розробляти теоретичні й практич ні організації такої діяльності, що чітко обумовлюватимуть основні правила до приватних детективів і вимоги здійснення такої діяльності для забезпечення за хисту законних прав та інтересів людини і громадянина. Приватна детективна (розшукова) діяльність в Україні є новим напрямком діяльності недержавного за хисту законних прав, свобод та інтересів суспільства й одним із видів діяльності забезпечення безпеки та захисту держави. Детективна діяльність є дуже різно плановою за своїм характером. Її зміст складає коло послуг, які можуть надава тися приватними детективами на законних підставах. У більшості країн ядро детективної діяльності становлять розшукові функції, тобто детективна діяль ність розглядається здебільшого як приватна розшукова діяльність. Детективна діяльність є передусім розшуковою діяльністю, оскільки в процесі її проведення фактичні дані про правопорушення, осіб, що їх скоїли, та зниклих безвісти. На сьогоднішній день в Україні існує складна правова ситуація з надання детективних послуг: детективні агентства у всіх областях України, але закон про приватну детективну діяльність ще й досі не прийнятий. Якщо ж дивитися на такі агент ства з юридичного погляду, то вони, як правило, зареєстровані як засоби масової інформації, які проводять розслідування в контексті збору інформації, що дозволяє проводити розслідування (журналістські) в рамках правового поля. Автори окремо з’ясували перспективи розвитку приватної детективної (розшукової) діяльності з прийняттям відповідного нормативно-правового акта, який регулюватиме таку діяльність в Україні, а також яку роль відіграє така діяльність для держави та суспільстваДокумент Приватна детективна дiяльнiсть в Україні в контекстi забезпечення конституцiйних прав та свобод людини i громадянина(Університет «КРОК», 2018) Француз, А.Й.; Левішко, І.В.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті визначено поняття та зміст детективних послуг; охарактеризовано правову доктрину надання детективних послуг. Розкрито особливості здійснення приватної детективної дiяльностi в контексті забезпечення конституційних прав людини i громадянина. У статті проаналiзовано актуальнi проблеми легальностi детективної дiяльностi в Українi та визначено перспективи розвитку приватних детективних послуг в Українi.Документ Перспективи запровадження інституту приватної детективної діяльності в Україні(Університет «КРОК», 2019) Француз, А.Й.; Галагоза, В.О.; Француз, Анатолій ЙосиповичУ статті досліджено перспективи запровадження інституту приватної детективної діяльності в Україні. Автор статті розкриває проблемні аспекти запровадження інституту приватної детективної діяльності в України. В статті проаналізовано законодавство України та міжнародні договори які регулюють діяльність приватних детективів. Досліджується питання адаптації інституту приватної детективної діяльності до правового поля України та подальшого його розвитку. Зазначаються перелік нормативно-правових актів, які містять суперечність щодо діяльності приватного детектива в Україні. Акцентується увага на можливих негативних та позитивних аспектах діяльності приватних детективів. Зазначено пропозиції по вирішенню питань законодавчого регулювання приватної детективної діяльності. Звертається увага на перелік обов’язкових положень які повинен містити закон який буде регулювати приватну детективну діяльність. Зазначається вичерпний перелік повноважень приватного детектива. Аналізується сучасний стан розвитку інституту приватної детективної діяльності в Україні. Зазначається конкретний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина які можуть бути порушені при здійсненні приватної детективної діяльності, зокрема права людини на невтручання в особисте життя та сімейне життя. Проаналізовано етапи законодавчої процедури щодо законопроекту про приватну детективну діяльність. Зазначаються правові підстави та організаційно-правові форми здійснення приватної детективної діяльності. Аналізується перелік принципів на яких повинна базуватися діяльність приватного детектива в Україні. Проаналізовано зарубіжний досвід діяльності інституту приватного детектива. Наводиться порівняльна характеристика приватної детективної діяльності та діяльності державних правоохоронних інституцій. Наголошується на необхідності запровадження іноземного досвіду для здійснення приватної детективної діяльності в Україні. Обґрунтовується посилення відповідальності приватних детективів за порушення норм законодавства при здійсненні професійної діяльності. Зазначаються запобіжники порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина через прийняття відповідних нормативно - правових актів.Документ Удосконалення інституту приватних детективів в Україні(Університет «КРОК», 2020) Француз, Анатолій; Тригуб, Інна; Француз, Анатолій ЙосиповичДіяльність приватних детективів в Україні не врегульована, а у світі існують різні тенденції щодо правового регулювання приватної детективної діяльності. Вітчизняний законодавець ніколи не нівелював питання щодо прийняття спеціального закону України про детективну діяльність, проте до цього часу актуального та такого, що відповідає чинному законодавству та вимогам сьогодення закону не прийнято. Серед вчених та практиків йде активне обговорення прийнятності проекту Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» та переосмислюються його норми, які суперечать чинному конституційному та вітчизняному законодавству загалом. Приватна детективна діяльність не обмежується цілями, які законодавчо визначені для оперативно-розшукової діяльності та розслідування і на відміну них – не має настільки вираженої антикримінальної спрямованості. Діяльність приватних детективів офіційно була задекларована в нормах Руської Правди, хоча існують позиції вчених щодо того, що приватна детективна діяльність виникла ще на зорі зародження державності, проте офіційних даних на цей рахунок не має. Діяльність приватних детективів в Україні не врегульована, а у світі існують різні тенденції щодо правового регулювання приватної детективної діяльності. Так, в одних країнах відсутні вимоги щодо обов’язковості офіційного реєстрування приватних детективів, як суб’єктів здійснення приватної детективної діяльності; в інших висуваються різні вимоги щодо кандидатів на приватних детективів. Тобто однозначності у правовому регулювання приватної детективної діяльності немає, що викликає багато наукових дискусій. В України окремий спеціалізований нормативно-правовий акт, який би врегульовував особливості здійснення приватної детективної діяльності відсутній, проте спроби на законодавчому рівні визнати таку діяльність офіційною були неодноразовими. Так, законодавцями було подано на розгляд близько 10 проектів про приватну детективну діяльність, але тільки один з них отримав підтримку більшості парламентарів і був прийнятий, але згодом «заветований» Президентом України.Документ Фактори, що обумовлюють рівень використання технічних засобів в діяльності приватних детективів(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Йожиков, С.Л.; Француз, Анатолій ЙосиповичВ цій статті проведено аналіз факторів, що обумовлюють рівень використання технічного забезпечення приватними детективами в Україні та тенденції в цій сфері. Дана проблема в Україні є мало дослідженою. Будь який процес чи явище традиційно поділять на реактивну та проактивну частини. Реактивна частина – це коли учасник процесу займає реактивну позицію, тобто чекає ініціативи від інших та реагує на їхні дії. Проактивна частина – це коли суб’єкт правоохоронної діяльності займає активну позицію, тобто сам проявляє ініціативу. Відповідно, функції охорони правопорядку, наприклад, оперативно-розшукова, охоронна, виконавча можна умовно поділити на проактивну та реактивну частини. Образно кажучи, розвідка є проактивною функцією, а контррозвідка – реактивною. Держава делегувала приватному сектору частину своїх функцій з охорони правопорядку, але всі ці функції реактивні, тобто суб’єкти охоронної діяльності реагують на можливі прояви крадіїв, приватні виконавці виконують рішення суду, яке до того було прийняте, тощо. Із усіх функцій, які віддані державою на виконання приватним учасникам, тільки адвокати звинувачення мають проявляти проактивну позицію. Частиною правоохоронної діяльності, яка потребує активних дій є оперативно-розшукова діяльність. На сьогодні приватна детективна розшукова діяльність, аналог оперативно-розшукової діяльності підрозділів державних правоохоронних служб, не заборонена, але не регламентована і відсутня в правовому полі України. Це в свою чергу обумовлює рівень виконання такої функції приватними суб’єктами, в тому числі і використання технічного забезпечення. Розглянуто можливість використання як наявність техзасобів, можливість використання, як доступ до навчання та підвищення кваліфікації користування техзасобами, можливість використання як правова основа для приватних детективів використовувати техобладнання в своїй роботі. Виявлено, що факторами використання приватними детективами техзасобів у своїй роботі є: можливість придбання та/або можливість дістатися до техзасобів, вміння використовувати або можливість навчання користуватися, правова та законодавча база такого використання. Виявлено, що два перші фактори – можливість придбати та кваліфікація користування наявні в Україні або в ближньому зарубіжжі. Дійсно, в РФ, де дозволена приватна детективна діяльність, а відповідно і виробництво необхідного обладнання, є достатньо різноманітних технічних апаратів та програмного забезпечення. З заходу, де нашими сусідами є Євросоюз, де також дозволено проводити розшукову діяльність приватними структурами, відповідно, теж обладнання в наявності в умовно-вільному (за відповідними документами) продажу. Проблема в Україні виникає з третім фактором – з правовою та законодавчою основою. З точки зору права, приватні суб’єкти не мають права проводити оперативно-розшукову діяльність, оскільки це порушує права громадян. З точки зору закону, існує ряд статей кримінального законодавства, які регламентують в тому числі і кримінальні реальні покарання для суб’єктів такого використання, а також тим, хто наважиться купувати, продавати, виготовляти обладнання, яке можна кваліфікувати як спеціальні технічні засоби. Відповідно, процедура та критерії визначення обладнання спеціальним технічним засобом розроблені і діють. Встановлено, що саме стан третього фактора не дає розвиватися приватній детективній діяльності в Україні і так буде до того часу, поки не буде прийнято дійсно дієвий та професійний закон про приватну детективну діяльність, який би регламентував права і обов’язки приватних детективів та законодавчі межі, в яких приватний детектив міг би кваліфіковано та якісно виконувати свої задачі. Досліджено та описано тенденції розвитку законотворення в частині закону про приватну детективну діяльність за роки з 2015 року до сьогодні.Документ Технічне забезпечення розшукової діяльності приватних детективів в Україні(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Єлісєєв, І.С.; Француз, Анатолій ЙосиповичСучасні тенденції розвитку злочинних практик вимагають від держави належного реагування на них, розроблення дієвих механізмів запобіжного впливу на злочинність. У зв’язку з цим, система запобігання злочинності знаходиться у постійному русі. Вона є залежною від багатьох факторів, в останній час особливо – від реалізації політичної волі, виконання міжнародних зобов’язань України. Це безпосередньо відображається на стані чинного законодавства, завдяки якому загалом формується стратегія запобігання злочинності та знаходять свій вияв тактичні фактори протидії. Одним із таких проявів на сьогодні є нова, за своєю суттю, детективна діяльність як державних органів, так і приватних організацій (установ). Приватна детективна діяльність по-різному врегульована на законодавчому рівні багатьох держав світу. Попри нормативне закріплення, діяльність приватних детективів дуже відрізняється за ступенем правового регулювання з боку державних інституцій та контролю з боку органів професійного самоврядування. Це передусім стосується як порядку ліцензування, так і процесу здійснення такої діяльності. На шляху пізнання запобіжної детективної діяльності існують певні теоретичні та практичні проблеми. До них слід віднести те, що суб’єктний вимір приватної детективної діяльності, а також сама приватна детективна діяльність мало досліджувані у сучасній кримінологічній практиці й майже не розроблені. Правові засади використання (застосування) спеціальних засобів складаються із законодавчих актів, що регулюють діяльність органів, яким надане право на їх застосування. Правову основу застосування спеціальних технічних засобів приватної детективній діяльності становить система правових норм і підзаконних нормативних актів, що визначають допустимість або регламентують порядок та умови їх використання. Призначення спеціальної техніки полягає у таких аспектах: 1) полегшення розкриття і розслідування скоєних злочинів, забезпечення високої якості проведення огляду місця вчинення правопорушення, сприяння виявленню речових доказів під час проведення обшуків; 2) створення можливостей одержання достовірних відомостей про осіб, причетних до підготовки або вчинення правопорушень. Статистика доводить, що за допомогою низки оперативно-технічних засобів можна швидко та надійно отримати й зафіксувати відомості про конкретних осіб, які замислюють чи готують злочини, а після цього вжити заходів щодо їх недопущення. Приладами застосування таких засобів можуть бути апаратура аудіо- та відеозапису, прилади спостереження й інше; 3) фізичне припинення опору з боку злочинних елементів. Це може бути досягнуто через застосування спеціальних засобів захисту особового складу і проведення спеціальних операцій.Документ Людина, як джерело інформації для приватного детектива(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Новіцький, В.Ю.; Француз, Анатолій ЙосиповичЛюдина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел. Г. Лазутіна пропонує американську наукову традицію, де вона класифікується як «живе джерело», «і в цьому - не тільки прямий сенс: людина - суб'єкт діяльності, вона включена у природні й соціальні процеси безліччю зв'язків і тому як джерело інформації являється невичерпною». Дійсно, людина, з одного боку - свідок або учасник подій що, відбуваються навколо нас і тому виступає в якості носія інформації про ці події. З іншого боку, вона утримувач інформації про себе, про свій внутрішній, неповторний світ. І, нарешті, вона транслятор інформації, отриманої від інших. Робота приватного детектива полягає в тому, що за родом своєї діяльності деяку інформацію дізнається безпосередньо від людини. Особливість цього джерела інформації в тому, що він може відкритися або не відкритися для приватного детектива: як істота соціальна він сам програмує свою поведінку, це необхідно врахувати кожному детективу, який працює з цим джерелом інформації. Так найголовніше для детектива, це правильно працювати з джерелом інформації, особливо з таким як людина. Найголовніше це мистецтво психологічного спілкування, за допомогою якого, навіть у самих критичних ситуаціях не задівши почуттів людини можна отримати потрібну інформацію. Тому мистецтво говорити, а так само психологія спілкування дуже важливі навички у професії детектива. Знання, а головне вміння застосування цієї науки на практиці дозволяє отримати максимальну віддачу від роботи, так само придбати навички "досконалої поведінки". Психологія спілкування дає не тільки розуміння поведінки людей, але й спосіб мислення, процес спілкування людини з самим собою та іншими людьми. Психологічний аналіз професійних дій можливий при спостереженні за роботою на стадіях спілкування з партнерами.