Кафедра управлінських технологій
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3229
Переглянути
206 результатів
Результати пошуку
Документ Алгоритм створення проектного офісу організації(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Сумець, Олександр Михайлович; Алькема, Віктор ГригоровичУ статті наведені результати щодо формалізації типового алгоритму створення проектного офісу в організаціях різної галузевої належності, що отримали статус проектно-орієнтованих. Проектний офіс відіграє ключову роль у середовищі, де одночасно виконуються декілька проектів, таким чином підкреслюючи суттєвий вплив керівників на загальний стратегічний розвиток компанії. Створення офісу управління проектами не лише посилює спроможність організації ефективно реалізовувати останні, але й створює середовище, сприятливе для стратегічної гармонізації управлінської діяльності, що стосується проектів у межах організації. Проектний офіс є одним із елементів організаційної структури підприємства, фірми чи компанії. При цьому він функціонує як ключова організаційна структура, яка відіграє фундаментальну роль у нагляді, координації та вдосконаленні проектної діяльності. Метою дослідження є розробка типового алгоритму створення проектного офісу в проектно-орієнтованій організації, що мають різну галузеву належність. Методологія виконаного дослідження базувалася на основі аналізу наукових публікацій вітчизняних і закордонних дослідників та матеріалів, що оприлюднені на різних Інтернет-платформах Аналіз наукової і навчально-методичної літератури, а також програм тренінгів з управління проектами та організації проектних офісів надав можливість формалізувати типовий узагальнений алгоритм створення проектних офісів у проектно орієнтованих організаціях. Даний алгоритм складається з трьох етапів, у межах яких виконується тринадцять послідовних кроків. Алгоритм ґрун тується на системному підході до утворення в загальній структурі проектно орієнтованої організації проектного офісу, спираючись на результати аналізу між учасниками проектів, а також запровадження моніторингу та оцінки діяльності проектного офісу задля вчасного його вдосконалення. Отримані результати дослідження спрямовані на розвиток теоретико-методичної бази організації проектних офісів саме для проектно-орієнтованих організацій. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є розробка методич ного забезпечення оцінки ефективності імплементації проектного офісу в загальну структуру проектного-орієнтованої організації, встановлення і обґрунтування оціночних показників ефективності функціонування проектного офісу. її потреб, цілей і пріоритетів, функціонал, наявні ресурси, процеси та інструменти управління проектами, а також на встановлені стандарти роботи. У процесі розробки алгоритму було враховано створення системи комунікації між учасниками проектів, а також запровадження моніторингу та оцінки діяльності проектного офісу задля вчасного його вдосконалення. Отримані результати дослідження спрямовані на розвиток теоретико-методичної бази організації проектних офісів саме для проектно-орієнтованих організацій. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямі є розробка методич ного забезпечення оцінки ефективності імплементації проектного офісу в загальну структуру проектного-орієнтованої організації, встановлення і обґрунтування оціночних показників ефективності функціонування проектного офісуДокумент Використання додаткових можливостей системи освітнього менеджменту Moodle для підвищення ефективності освітнього процесу(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Троцько, Володимир Валентинович; Поліщук, Олександр Аркадійович; Літвін, Наталія МиколаївнаУ представленій роботі висвітлено сутність використання додаткових можливостей системи освітнього менеджменту Moodle для підвищення ефективності освітнього процесу. Визначено, що гнучкість і модульна структура цієї платформи створюють сприятливі умови для інтеграції інноваційних методів і персоналізації освітнього контенту. Доведено, що різноманітність інструментів зворотного зв’язку й аналітики сприяє формуванню сучасних компетентностей і стимулює активну взаємодію між працівниками закладів освіти та здобувачами освіти. Охарактеризовано роль гейміфікаційних компонентів у підвищенні зацікавленості, а також обґрунтовано важливість безпекового освітнього середовища, яке забезпечується контрольованим доступом та налаштуванням прав користувачів. Встановлено, що здатність Moodle до інтеграції з розширеними сервісами, зокрема з технологіями штучного інтелекту, допомагає вдосконалювати моніторинг динаміки успішності й оперативно реагувати на потреби кожного учасника освітнього процесу. Наголошено, що автоматизоване формування індивідуальних маршрутів і механізми персоналізованого оцінювання надають можливість оптимізувати використання часу, зосереджуючись на найбільш складних для здобувачів освіти аспектах. Така гнучкість сприяє збереженню мотивації та розвиває навички самоконтролю й самоорганізації. Особливу увагу приділено практичним напрямкам удосконалення: розширенню гейміфікаційних елементів, впровадженню алгоритмів штучного інтелекту та поліпшенню інструментів доступності. Ці кроки не лише розширюють межі застосування Moodle, а й формують нові можливості для забезпечення високої якості освітнього процесу в різних контекстах. Зроблено висновок, що подальший розвиток системи освітнього менеджменту Moodle сприяє формуванню сучасного, ефективного й безпечного освітнього середовища, яке відповідає вимогам часу та забезпечує сталий розвиток усіх учасників освітнього процесуДокумент Resilience and strategic management: ways to ensure economic and social security of Ukrainian enterprises during long-term warfare(Mos Pontevedra: Ediciones Clío, 2025) Alkema, Viktor; Hryhoruk , Pavlo; Skhidnytska , Halyna; Sylkin, Oleksandr; Алькема, Віктор ГригоровичThe objective of the research is to discuss the strategies that companies in Ukraine can implement to maintain their resilience and simultaneously ensure their sustainability in an environment of protracted war. To achieve this objective, a qualitative methodology is employed that combines the hermeneutics of in-depth interviews with business leaders and case studies of two conflict-affected but truly resilient companies. This methodology allows the identification of best practices in crisis management, as well as the necessary adaptation policies in business models to face the growing economic and social challenges. The documentary sources consulted underline the importance of international cooperation, technological innovation, and the development of a favorable regulatory framework to foster business resilience and ensure operational continuity in a context of uncertainty and risk. It is concluded that resilience and strategic management are fundamental to ensure the economic and social security of Ukrainian companies in the context of war, but they are also universal principles that, for what they represent, can be useful to overcome crises of various kinds that threaten the survival of a company located in each time and spaceДокумент Напрями управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням підприємств в сферах інформаційних технологій та інновацій(Університет «КРОК», 2024) Кириченко, Оксана; Кириченко, Оксана СергіївнаУ статті досліджено теоретико-методичні засади та практичні питання обгрунтування напрямів управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням підприємств в сферах інформаційних технологій та інновацій. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що на сучасному етапі цифровізації, діджіталізації питання управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням підприємств які працюють в сферах інформаційних технологій та інновацій є особливо актуальним та важливим адже вони належать до високотехнологічних організацій для яких нові технології, розробки, винаходи та самі процеси інформатизації, цифровізації є головними засобами здійснення їх функціонування і по суті змістом операційної діяльності, а тому мають важливу роль та значення. Метою статті є дослідження напрямів управління інвестиційно-інноваційним забезпеченням підприємств в сферах інформаційних технологій та інновацій. Методологічною основою дослідження стали методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, системний підхід, структурний, процесний, адаптивний, комплексний, функціональний наукові підходи. Отримані наукові результати полягають у обґрунтуванні визначені напрямів управління інвестиційно-інноваційним забезпечення сфер інформаційних технологій та інновацій, що складаються із трьох основних ключових компонент: забезпечення державної підтримки та стимулювання цифровізації та інноваційної науково-технічної діяльності; сприяння у цифровізації, просуванні новостворених інновацій; формування та розбудови екосистеми цифрових інноваційних технологій комплексне, системне впровадження яких, дасть можливість перевести інноваційну діяльність на новий рівень високотехнологічного цифрового розвитку та забезпечить потужну інтеграцію, впровадження новостворених інновацій, зміцнити взаємозв’язок науки, освітньої сфери та виробництва і на його основі розбудувати нову потужну екосистему інновацій. Перспективи подальших досліджень полягають у тому, що комплексне, системне впровадження обгрунтованих у цьому дослідження напрямів дасть можливість підняти інноваційну діяльність підприємств сфери ІТ та інновацій на новий рівень високо технологічного цифрового розвитку та забезпечити потужну інтеграцію, широке впровадження новостворених інновацій, та загалом зміцнити взаємозв’язок науки, сфери інформаційних технологій, освітньої сфери та виробництва.Документ Фулфілмент & логістика – інноваційний інструментарій для обслуговування клієнтів у системі інтернет-торгівлі(Університет «КРОК», 2024) Сумець, Олександр; Климович, Роман; Сумець, Олександр МихайловичСтаття присвячена опису інтегративного ефекту від поєднання фулфілменту і логістики при обслуговуванні клієнтів в системі Інтернет-торгівлі. Метою дослідження є встановлення логістичних операцій фулфілмент-процесу обслуговування клієнтів у системі електронної комерції в загальній моделі його поетапної реалізації на підприємствах роздрібної торгівлі. На основі аналізу наукових джерел та бенчмаркінгу міжнародного досвіду була обґрунтована важливість аналізу логістичних операцій фулфілмент-процесу обслуговування клієнтів у системі Інтернет-торгівлі. Вказано на сутність фулфілменту, його роль, основні та допоможні функції. З метою забезпечення ефективного впровадження процесу фулфілменту на підприємствах була сформована поетапна модель реалізації через систему взаємозв’язків від продавця до покупця. На основі бенчмаркінгу міжнародного досвіду провідних компаній-лідерів були узагальнені переваги та недоліки, які варто враховувати в процесі побудови логістичних операцій фулфілмент-процесу обслуговування клієнтів у системі Інтернет-торгівлі. Сформульовані пропозиції щодо подальшого розвитку фулфілменту для підвищення рівня конкурентоспросможності та прибутковості в умовах швидкого прогресу та зростання на ринку. Формалізовано та удосконалено модель поетапної реалізації процесу фулфілменту в системі “продавець-покупець” з урахуванням логістичних операцій. Дана модель надасть можливість підвищити рівень сервісного обслуговування покупців та досягти економії у довгостроковій перспективі. Описані особливості формування логістичних операцій фулфілмент-процесу обслуговування клієнтів будуть корисними практикам-підприємцям, які займаються розвитком онлайн-торгівлі та знаходяться в пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності. Ключові слова: електронна комерція, онлайн-замовлення, Інтернет-торгівля, фулфілмент, конкуренція, логістичні операції.Документ Комунікаційні ланцюги у розбудові екосистеми кластеру(Університет «КРОК», 2024) Філатов, Сергій; Філатов, Антон; Філатов, Сергій АнтоновичВ умовах воєнного стану для національної економіки України важливою проблемою є пошук шляхів співпраці та комунікацій великих промислових підприємств, бізнесових структур, малих та середніх підприємств (МСП), наукових та освітніх установ, державного сектору і органів самоврядування. Однією з прогресивних форм співпраці суб'єктів ринку є кластери .З розвитком інноваційних екосистем та забезпечення сталого розвитку регіонів України актуальною проблемою стає продуктивний взаємозв’язок між учасниками кластеру. Бізнес екосистема передбачає: мультиплікацію вартості бізнесу; вигоду для всіх учасників; зв’язки, які підтримуються ідеєю. Основні гравці екосистеми створюють спільні активи, які жоден із них не зміг би створити, діючи поза системою. Використання ефективних комунікацій стейкхолдерів в екосистемі кластеру буде сприяти розвитку співпраці та здорової конкуренції. Саме тому метою даної роботи виступає питання дослідження узагальненого підходу до використання ефективних комунікацій в екосистемі кластеру. Враховуючи напрямок розвитку України до вступу в ЄС та вимоги сучасного глобального світу, в статі розглянуті моделі екосистем бізнесу та різних організацій стосовно їх стресостійкості до криз і невизначенностей, гнучкості для розвитку і удосконалення та на основі цих моделей побудувати можливі необхідні комунікаційні ланцюги в екосистемі кластеру. В рамках дослідження було розроблено узагальнений підхід до використання ефективних комунікацій, а саме визначено комунікаційні інструменти поетапного формування екосистеми кластеру із застосування сучасних вимог критеріїв європейської моделі досконалості EFQM. Вибір цих інструментів базується на практичному досвіді експертів та аналізі практичної роботи при консультуванні організацій при розбудові екосистем кластерів авторами цієї статті. Визначена послідовність запропонованих інструментів утворює наскрізний комунікаційний ланцюг, який може слугувати основою для конкретних практичних випадків, ситуацій, обставин в залежності від потреб екосистеми кластеру. Визначено основні якості роботи кластерних менеджерів (координаторів) для успішності реалізації визначених комунікаційних ланцюгів екосистеми кластеруДокумент Комунікативний менеджмент: бар’єри комунікацій персоналу організацій(Університет «КРОК», 2024) Сумець, Олександр; Сумець, Олександр МихайловичСтаття присвячена актуальній темі – дослідженню бар’єрів комунікації персоналу організацій. Початок нинішнього століття характеризується потужними змінами в політиці, економіці, технологіях, а також інтенсивними змінами як національних, так і міжнародних ринків. Все це накладає відбиток на людей і в морально-психологічному аспекті, і в соціо-культурному. Як результат це позначається на їхній поведінці при виконанні своїх трудових обов’язків. Експерти відзначають, що за останні роки кількість конфліктів на роботі має тенденцію до збільшення. Це пояснюється пережитою пандемією та нинішньою війною, погіршенням якості життя та великими вимогами до працівників з боку роботодавців. До цього переліку слід ще додати і наявність практично в кожному колективі бар’єрів, що виникають у процесі комунікацій. Кожен керівник розуміє цю проблему і намагається вирішити у той чи інший спосіб. То ж, щоб ці рішення були ефективними і результативними актуальність дослідження, аналізу і оцінки бар’єрів комунікації між співробітниками організацій не викликає сумнівів і вимагає дальшого ґрунтовного дослідження. Метою дослідження є систематизація бар’єрів комунікації, що виникають у процесі професійної діяльності персоналу організацій різної галузевої належності й форми власності, та надання рекомендацій щодо їх подолання. У статті розглянуто сучасні погляди науковців щодо трактування поняття «комунікативний бар’єр». Задекларована авторська точка зору щодо правильної назви дефініції «комунікативні бар’єри». Запропоновано використовувати назву «бар’єри комунікації». Це важливо для того, щоб не виникало плутанини при систематизації бар’єрів комунікації, що виникають у процесі професійної діяльності персоналу організацій. Визначені бар’єри комунікацій, які найчастіше виникають між працівниками підприємств, фірм і компаній. Виконано систематизацію бар’єрів комунікації, надано їх стислу характеристику. Сформульовано рекомендації щодо подолання бар’єрів комунікації у процесі професійної діяльності персоналу організацій. Виконано оцінювання частоти виникнення бар’єрів комунікації в закладах охорони здоров’я. Встановлено, що серед медичного персоналу більш за все виникають особистісні та організаційні бар’єри комунікацій. З метою уникнення бар’єрів комунікації запропоновано запровадження в організаціях психологічної підтримки персоналу.Документ Ключові аспекти і шляхи зменшення рівня непрацюючих активів банку з іноземним капіталом протягом 2014-2023 та міжнародний досвід(Університет «КРОК», 2024) Алефіренко, Олександр; Терехов, Віктор; Терехов, Віктор ІвановичСтаття присвячена детальному вивченню підходу до управління непрацюючими активами, який застосовано менеджментом АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» (надалі – Банк) на протязі періоду 2014-2023рр. Дослідження базується на аналізі щорічної аудиторської звітності фінансової діяльності і управління Банку, статистичних даних Національного Банку України щодо динаміки частки непрацюючого кредитного портфелю банків України, інтерв’ю топ менеджменту Банку. Мета дослідження – з’ясувати і висвітлити ключові аспекти і шляхи зменшення рівня непрацюючих активів Банку для подальшої імплементації ефективного досвіду враховуючи сучасні умови процесів глобалізації. Для написання статті та проведення досліджень були використані наступні методи: теоретичного узагальнення – для визначення ролі та актуальності явища проблемних активів в банківській сфері, метод статистичного аналізу для збирання даних щодо суми проблемних активів банків в розрізі країн світу та України, історичний метод дослідження для вивчення рівня непрацюючих активів в динаміці, графічний метод – для візуалізації динаміки частки непрацюючих активів. В результаті дослідження сформульовано три основних шляхи зменшення рівня непрацюючих активів, які виявились найбільш ефективними в світовій практиці і можуть бути застосовані як в банку з іноземним капіталом так і масштабовані на банківську систему України. Перспектива подальших досліджень вбачається у більш детальному вивченні досвіду роботи з непрацюючими активами країн Єврозони, дослідженні електронних майданчиків і спеціальних компаній з управління активами.Документ Проблеми управління ризиками і кредитною безпекою банків в умовах війни та економічної нестабільності(Університет «КРОК», 2024) Шевченко, Наталія; Копитко, Марта; Копитко, Марта ІванівнаУ статті розглядається основна сутність поняття «кредитна безпека банку» яка визначається як комплекс заходів чи напрямів, що спрямовані на мінімізацію негативних ризиків, які пов’язані з видачою, управлінням та погашенням кредитів фізичним та юридичним особам. Визначено, що основними структурними елементами управління кредитною безпекою банківською установою є: формування: кредитного портфеля, кредитної політики та кредитної стратегії; визначення ризиків та факторів, що впливають на рівень кредитної безпеки; страхування від кредитних ризиків: формування резервів, диверсифікація, встановлення лімітів, співпраця з третіми особами тощо. Основними принципами управління кредитною безпекою є наступні: мінімізація кредитних ризиків, оцінки кредитоспроможності, забезпечення кредиту, диференціації кредитного портфеля, постійного моніторингу та контролю, адаптації до змін зовнішнього середовища, прозорості і інформованості, мінімізації концентрації ризиків, інноваційності та використання сучасних технологій. Досліджено, що на рівень ефективності управління кредитною безпекою банків впливають зовнішні та внутрішні фактори: війна, постійні обстріли, міграція населення, відсоткові ставки, валютні коливання, рівень безробіття, зміни в законодавстві, стан фінансових ринків, впровадження технологічних інновацій та цифровизація, рівень оцінки позичальників, кредитна політика банку, фінансовий стан позичальників, якість кредитного портфеля, кваліфікація та досвід кредитних аналітиків, стратегії управління кредитними ризиками та інші. Протягом 2019-2024 років зберігається позитивна тенденція скорочення кількості непрацюючих кредитів у структурі кредитних портфелів. Від початку 2024 року загальна сума заборгованості українців за мікрокредитами зросла у 1,7 рази: із 9,3 млрд грн до 16,02 млрд грн.Документ Strategic directions for innovative development of enterprise financial-economic security systems based on digital technologies/(Fintechalliance LLC, 2024) Pravdyvets, Oleksandr; Litvin, Nataliia; Denysov, Oleg; Polishchuk, Oleksandr; Oliinyk, Vitalii; Правдивець, Олександр Миколайович; Літвін, Наталія Миколаївна; Денисов, Олег Євгенійович; Поліщук, Олександр Аркадійович; Олійник, ВіталійA strategic approach has always been characterized by instability due to constant changes in the dynamics of the external environment in which modern enterprises op erate. The intensification of directions for innovative development changes over time and depends on the current conditions of the enterprise's functioning. Digital technolo gies have transformed the situation, but the problem is whether they remain relevant over a prolonged period. Thus, the article aims to identify the current strategic directions for the innovative development of enterprise financial-economic security systems based on digital technologies. However, to highlight what is currently relevant, it is necessary to evaluate changes in their intensification over recent years to determine whether what worked several years ago can still yield proper results today. This will constitute the main scientific task. The research object is the financial-economic security of such open socio-economic systems as enterprises. The article identifies key strategic directions for the innovative development of enterprise financial-economic security systems in the IT sector, which are highly active in applying digital technologies. Comparing them through a method of comparisons by advantages, we determined the intensification over a spe cific period of more than five years, as this pertains to a strategic approach. IT and security experts were involved, and their opinions were processed through the Delphi method. As a result, despite minor fluctuations, the intensification of the strategic di rections we identified has not changed significantly; therefore, they remain relevant today for enterprises in the IT sector. Given the existing restrictions in conditions of martial law, the practical application of the identified strategic directions was not real ized. The restrictions also affected the industry specificity, as only the IT sector was considered. The further trajectory of research is to enable secure innovative develop ment in the current conditions