Добробут населення: соціально-економічні чинники впливу та підходи до оцінювання

Abstract

Предметом дослідження є теоретико–методичні підходи до характеристики чинників впливу на добробут населення. Метою дослідження є визначення теоретичних засад оцінки впливу чинників на добробут населення. Методи дослідження. Основними методами стали: метод системного підходу; статистичного аналізу; пошуковий метод; індикаторний метод; графічний; абстрактно-логічний. Результати роботи. Встановлено, що визначення добробуту населення під впливом сучасних соціально–економічних і військових подій набуває актуальності в контексті динамічних змін світового середовища, зростання бідності, нерівності в доходах, безробіття тощо. Визначено, що крім економічних показників, важливо враховувати соціальні, освітні та екологічні аспекти. Це допомагає створювати цілісну картину добробуту, базуючись на комплексному підході до його оцінки. Прослідковуються різні напрацювання та підходи до аналізу питань добробуту населення, зокрема в контексті глобалізації. Доведено, що для проведення дослідження даної проблематики доцільно розглянути характеристики чинників, що мають значний вплив на добробут населення. Вивчення цих чинників дозволяє зробити висновок, що до найвпливовіших належать економічні, соціальні та особистісні. Дослідження характеристик і взаємозв’язків між ними засвідчило той факт, що їх вплив може відрізнятися для різних груп населення. Встановлено, що добробут населення можна розглядати через багаторівневу структуру. Визначено, що найпоширеніший підхід визначає трирівневу структуру, а саме: базовий, середній та вищий рівні. Для аналізу добробуту використовуються значний спектр методичних підходів. Встановлено, що їх набір наразі досить широкий і включає статистичні методи та різноманітні індикатори. Слід зазначити, що і суб’єктивна оцінка також відіграє важливу роль у вимірюванні рівнів добробуту населення, особливо коли йде мова про вимірювання середнього та високого рівнів. Аналіз функціонального призначення суверенних фондів добробуту дозволив акцентувати увагу на те, що вони є ефективним інструментом, який використовується для збільшення суспільного добробуту за рахунок використання державою ресурсів. Це дало змогу запропонувати стратегічні імперативи для підвищення добробуту населення, які повинні визначатися соціально–економічною політикою держави та мати в основі відповідні компоненти. Галузь застосування результатів. Соціально–економічна політика, добробут населення, соціальний захист, фінансово–економічне забезпечення Висновки. Добробут населення є багатовимірним та динамічним поняттям, що вимагає комплексного підходу до аналізу та впровадження політик його досягнення. Важливо враховувати економічні, соціальні, емоційні та духовні аспекти, а також вплив зовнішніх чинників. Доведено, що добробут населення є важливим показником розвитку будь–якої країни. Забезпечення належних умов життя для громадян сприяє підвищенню якості їхнього життя. Встановлено, що розвиток соціальної сфери, зокрема соціального захисту, є одним із шляхів підвищення добробуту громадян. Зокрема, ефективна система пенсійного забезпечення допомагає сприяти добробуту громадян у старшому віці. Доведено, що загальний добробут населення визначається комплексом соціальних, економічних та культурних чинників, які взаємодіють між собою, мають вплив один на одного та є важливими в ефективному розвитку держави на основі забезпечення високих стандартів життя.