Психотерапія та філософія Серен К'єркегор про те, що таке «Бути самим собою»

Abstract

Виходячи з філософського опису С. К’єркегором пошуку себе як різних ас пектів переживання індивідом стану відчаю, в статті запропоновано психологічний опис цих переживань, який був би корисним в психотерапевтичній практиці. Ця ціль виправ дана тим, зокрема, що більшість форм психотерапії мають за мету звільнення людей від тривоги, болю, відчаю і зменшення цих переживань до мінімально можливого. Більш того, психотерапія вважається необхідною саме внаслідок високого рівня цих станів. К’єркегор пропонує зовсім інший підхід до ментального здоров’я, бо вважає тривогу та відчай як ті переживання, що є вирішальними для духовного життя. Завдання людського життя, слідуючи думці С. К'єркегора, – визнати в собі того єдиного в своєму роді індиві дуума, яким ми є перед обличчям вічності. Без релігійних масок, без атрибутів світського життя, – не ховаючись ні за Бога, ні за соціальну роль або статус. Людина може стати справжньою по відношенню до самої себе, такою, якою вона є, лише самотужки, стоячи обличчям до своїх особистих завдань. Зробити це за допомогою зміни зовнішніх елементів життєдіяльності неможливо. Образ людини, який пропонує філософія С. К’єркегора, та який може бути корисний в практиці психотерапії, це лук, натягнутий між двома протилежностями. Людям слід навчитися перебувати в напрузі між кінцевим та не скінченним, не дивлячись на тривогу, що супроводжує цю напругу. Філософська позиція Серена К’єркегора стверджує: бути самим собою можна тільки стаючи самим собою. Це постійна праця, тобто, якщо в даний момент ти є самим собою, – ніщо не гарантує, що ти їм залишишся в наступну мить. Загальний висновок: без того, щоб людина зважилась бути самою собою, вона не знаходить ту свободу, в якій здатна реалізувати ані свої життєві перспективи, ані свій талант. Рецептом життя С. К’єркегор пропонує рішення задачі правильного визначення у власному «я» співвідношення між піднесеним та земним. Коли людина ухиляється від цього завдання, це веде до людської неспроможності (зневіри, саморуйнування).