Кафедра психології
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3225
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Ресурсне організаційне середовище як чинник ухвалення рішень та ефективності у підприємницькій діяльності(Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України; Українська Асоціація організаційних психологів та психологів праці., 2024) Петрунько, Ольга ВолодимирівнаВступ. Сучасна реальність вимагає розширення відомих стратегій керівництва бізнесом за рахунок врахування людського капіталу. Мета: теоретично та емпірично обґрунтувати вплив гуманістичної орієнтації організаційного середовища на ухвалення управлінських рішень. Методи: Для проведення дослідження використовувались такі методики: опитувальник HRO (Humane Resource Orientation); опитувальник для вивчення загального стилю ухвалення рішень» (GDMS: General Decision-Making Style); методика «Індикатор когнітивних стилів» (CoSI: Cognitive Style Indicator); Мельбурнський опитувальник ухвалення рішень (MDMQ: Melbourne decision making questionnaire). Результати. Описано концепцію гуманного підприємництва HumEnt, що включає орієнтацію на людський ресурс. Ресурсне організаційне середовище включає: емпатію (емоційну, поведінкову, інформаційну підтримку), справедливість розподілу винагород, сприяння особистісному та професійному розвитку працівників, делегування повноважень, підтримку етичних цінностей. Виявлено негативні кореляції між показниками ресурсності середовища та непродуктивними стилями ухвалення рішень: униканням, прокрастинацією, перекладанням відповідальності на інших людей, гіперпильністю. Характеристики ресурсності організаційного середовища від’ємно корелюють з рівнем стресу та тривоги респондентів; мають прямі зв’язки з показниками групової ефективності, переконаністю респондентів у власній професійній ефективності, в ефективності робочого підрозділу, яким вони керують, з очікуванням високих результатів роботи. Уточнено особливості організаційної культури, що сприяють продуктивному ухваленню рішень. Висновки. У компаніях з вираженою орієнтацією на гуманне підприємництво менше проявляється схильність працівників до захисних реакцій в процесі ухвалення рішень, що сприяє професійній продуктивності.Документ Цілепокладання та ухвалення рішень як регулятивні механізми соціальної поведінки особи в ситуаціях невизначеност(Університет «КРОК», 2024) Васильченко, Ольга; Васильченко, Ольга МиколаївнаВ роботі здійснено теоретичний аналіз регулятивних механізмів соціальної поведінки особи. Основна увага приділена поведінці особи в ситуаціях невизначеності. Ситуації невизначеності розуміються як ситуації, у яких відсутня або недостатньо релевантна інформація для здійснення вибору серед наявних альтернативних варіантів рішення. Акцентується увага на ситуаціях з об'єктивною та суб’єктивною невизначеністю. Об’єктивна невизначеність це реальність, яка незалежна від пізнавальної діяльності людини та яка наростає слідом за ускладненням світу. Суб'єктивна невизначеність – обмеженість, неповнота та неточність знань людини про світ та життєве середовище. Базовим компонентом психологічної структури соціальної поведінки визначається ціль. Цілепокладання дозволяє суб’єкту створити для себе такий образ майбутнього, який безпосередньо детермінує та регулює відповідні акти поведінки та діяльності. Цілепокладання є зовнішнім механізмом здійснення діяльності та поведінки. Процес ухвалення рішень визначається як особливий тип цілепокладання, що є результатом взаємодії споглядання й мислення та є одним з основних регулятивних механізмів соціальної поведінки особи. Процеси ухвалення рішень повинні моделюватися й вивчатися не в готовій, заданій формі, а опосередковано – шляхом відтворення більш загального й цілісного регуляторного контуру, у який ці процеси мають включатися самим дослідником як один із необхідних засобів регуляції активності. У повсякденному житті саме активність суб’єкта відіграє «критично» важливу роль. У реальному житті суб’єкт повинен сам визначати ситуації невизначеності із загального «потоку» своєї активності.Документ Чинники ухвалення рішення про материнство в ситуації невизначеності(Університет «КРОК», 2024) Склярова, Ганна; Склярова, Ганна ОлександрівнаУ статті здійснено теоретичний аналіз чинників ухвалення рішення про материнство в умовах невизначеності. Для досягнення цілей статті розглянуті основні поняття теми “ухвалення рішення” та “невизначеність”. Як чинники ухвалення рішення про материнство розглядаються емоції жінки, які повʼязані із перспективою виносити та народити дитину, особливості її пізнавальних процесів, завдяки яким відбувається здобуття, обробка, накопичення й використання інформації про материнство, особистий досвід жінки чи досвід авторитетної для неї людини в цій сфері. Також як чинники ухвалення рішення про материнство розглядаються потреби жінки, її цінності й мотиви та їх ієрархія. Зазначається, що наявність партнера та особливості партнерських стосунків, ставлення партнера до майбутнього материнства жінки, та навіть психоемоційний стан партнера, також суттєво впливають на її рішення про те, чи бути матірʼю. Як чинник ухвалення рішення про материнство розглядається також наявність чи відсутність підтримки такого рішення від родичів, друзів, інших близьких та значущих для жінки людей. В статті наголошується на важливості запланованості чи незапланованості вагітності, як чинника ухвалення рішення про материнство, а також на значенні суспільних очікувань, думок та стереотипів щодо виконання жінкою ролі матері в ухваленні нею відповідного рішення. В статті розглядається сутність невизначеності та її неоднозначний вплив на ухвалення жінкою рішення щодо материнства. Так, наголошується, що ситуація невизначеності, може як спонукати жінку до виношування та народження дитини, так і, навпаки, стримувати її від ухвалення такого рішення. Зазначається, що невизначеною є така ситуація, яка не дозволяє чітко передбачити майбутні події, через брак, суперечливість інформації про навколишню дійсність, її швидку мінливість.