Кафедра психології

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3225

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Особливості комунікативних проблем в шлюбних партнерських стосунках переселенців під час війни
    (Університет «КРОК», 2023) Сингаївська, Ірина; Осауленко, Наталія; Сингаївська, Ірина Валентинівна
    Стаття присвячена дослідженню особливостей і чинників виникнення комунікативних проблем у сімейних парах вимушених переселенців у ситуації війни. Розкрита та описана сутність проблеми комунікації в шлюбній парі та визначено передумови виникнення комунікативних проблем. Наведений короткий аналіз зовнішніх та внутрішньоособистісних чинників виникнення комунікативних проблем у шлюбних стосунках загалом, та у гострих стресових ситуаціях, до яких відносимо війну, зокрема. Так, загалом до зовнішніх причин відносимо: соціально-групову несумісність, рольові протиріччя і протиріччя між потребами, цінностями, мотивами та інтересами партнерів. Внутрішньо-особистісні причини виникнення комунікативних проблем включають: психологічну несумісність, індивідуальні особливості партнерів та прояв їхніх особистісних характеристик. Також визначено ряд закономірностей, які вказують на проблеми в комунікації подружжя: усвідомлена або неусвідомлена боротьба за комунікаційний канал; парадоксальна комунікація; неконгруентність; маніпулювання партнером шляхом комунікативних прийомів; виникнення комунікативних бар’єрів; замаскована комунікація. До зовнішніх впливів війни відносимо гуманітарну кризу, відсутність відчуття безпеки, втрату звичного соціального оточення. Наведені типові особливості психічних станів особистості, обумовлених вимушеним переселенням: порушення афективної сфери («емоційне отупіння», замкненість, пригніченість, роздратованість, аутоагресія, нездатність відчувати радість, почуття провини, сорому); порушення та специфічні риси когнітивної сфери (погіршення пам'яті, мислення, концентрації уваги, прояви неуважності та забудькуватості, поява безсоння та кошмарів, часте згадування психотравмуючих подій); порушення поведінки (непослідовність, непередбачуваність поведінкових проявів, надмірна обачливість, переляк і афектація як реакція на незначні стимули). Проведено емпіричне дослідження впливу війни та вимушеного переселення на шлюбні стосунки переселенців загалом та на комунікацію в них зокрема
  • Ескіз
    Документ
    Особливості бачення перспектив власного життя воїнів під час війни
    (Університет «КРОК», 2023) Сингаївська, Ірина; Яценко, Анастасія; Сингаївська, Ірина Валентинівна
    Стаття присвячена дослідженню особливостей бачення перспектив власного життя воїнів під час війни. Розкрита та описана сутність проблеми бачення перспектив власного життя воїнів під час війни. Здійснено аналіз чинників, котрі впливають на розуміння перспектив життя. Представлено аналіз психологічної структури бачення перспектив власного життя, яка містить наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний, процесуальний, когнітивно-діяльнісний, емоційно-регуляційний. Запропоновано комплекс психодіагностичних методик з вивчення структури бачення перспектив власного життя воїнами. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей мотивації до запобігання стресам, професійних спрямувань у післявоєнний час, цінностей, стилів взаємодії з оточуючими, соціально-психологічних установок воїнів у сфері мотивації до самоудосконалення. Також визначено психологічний профіль особистості воїна, який прагне до самореалізації після закінчення війни, який характеризується наступними якостями: значний ступінь спонукання отримання здобутків, установка на альтруїзм, установка на результат діяльності, незалежність, самоусвідомлення, аутосимпатія, віра в себе, енергійність, повага до себе, лояльність у спілкуванні, креативність, прагнення ризикувати, професійна компетентність, інтеграція стилів, креативність, відповідальність, контроль власних дій, мінімальний ступінь прагнення у схваленні, домінування гнучкої тактики реалізації надбань, значний ступінь знань особливостей функціонування праці, середній показник гнучкості мислення, нахилів, нормальний та високий рівень емпатійності, нормальний та значний ступінь емоційного інтелекту, помірний та низький рівень тривожності, готовність до енергетичних затрат, активна стратегія вирішення проблем, почуття успішності в професійній діяльності, внутрішній спокій та рівновага.