Кафедра психології
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3225
Переглянути
13 результатів
Результати пошуку
Документ Організаційно-психологічні аспекти професійної стратегії особистості в контексті вікового становлення(Університет "КРОК", 2016) Васильченко, О.М.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті наводяться результати емпіричного дослідження уявної життєвої траєкторії респондентів чотирьох вікових груп – дітей, підлітків, їхніх батьків та прабатьків. Показано, що нормальною траєкторією життєвого шляху респонденти всіх чотирьох груп вважають таку послідовність: одержання освіти (вищої) – укладання шлюбу – народження першої дити ни – народження другої дитини. Вік настання самостійної праці за професією є неоднорідним– може передувати шлюбу, може передувати народженню першої дитини, але в жодного з респондентів не передує народженню другої дитиниДокумент Сучасні підходи до дослідження сім’ї у психології(Університет "КРОК", 2016) Васильченко, О.М.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті розглянуто сучасні підходи до дослідження сім’ї у психології. Показано, що по ложення постнекласичної психології дають можливість розглянути сім’ю у культурно історичному контексті та поєднати різноманітні наукові теорії сім’ї в єдину мережу. Сім’я має розглядатися як система, що відкрита і в соціум, і в об’єктивне зовнішнє середовище, яка самоорганізується, знаходиться у постійному русі, трансценденції, і функціонування якої залеДокумент Застосування концепту «ситуація» у дослідженні соціальної поведінки(Університет «КРОК», 2024) Васильченко, Ольга; Васильченко, Ольга МиколаївнаВ роботі здійснено теоретичних аналіз концепту «ситуація» в ракурсі дослідження соціальної поведінки. Ситуація може бути розглянута як складна суб’єктивно-об’єктивна реальність, де об’єктивні складові представлені у вигляді суб’єктивного сприйняття й особистісної значущості для учасника ситуації. Поведінка в різних життєвих ситуаціях залежить як від базових особистісних утворень (когнітивних, афективних, ціннісно-смислових), так і від більш гнучких її характеристик. Особистість, будучи суб’єктом власного життя, визначає конфігурацію психологічних ситуацій, накладаючи свою унікальну рамку й використовуючи свій власний формат. При цьому цілі й потреби особистості виступають як системотворний фактор, що визначає якісну специфіку психологічної ситуації. Фактори середовища (суб’єкт-об’єктні або суб’єкт-суб’єктні інтеракції) є детермінантами, які обумовлюють визначення ситуації. Для дослідження детермінації соціальної поведінки важливо враховувати все те, що має для індивіда психічну реальність. Саме у «психологічній ситуації» утілюється образ, відбиття об’єктивної ситуації, утворене як з дійсних об’єктів, так й інтеріоризованих у минулому інформацій. У психічну ситуацію входить те, що впливає на поведінку індивіда, якщо навіть відповідної об’єктивної ситуації немає. Соціальна поведінка повинна розглядатися як процес, для вивчення якого необхідно виокремити його внутрішні протиріччя, встановити зв’язки та залежності. Поведінка має виводитися з усієї кількості одночасно співіснуючих фактів, а ці факти утворюють систему. Існування простих механічних закономірностей, що співвідносять окремі стимули з конкретними реакціями, неможливе, тому що й ті, й інші вбудовані в динамічний контекст, які видозмінює й обмежує дія цих закономірностей. Концепт «соціальна ситуація» містить у собі суб'єкта й одночасно протистоїть йому як щось зовнішнє, інше. Осмислити постійний взаємообмін між зовнішнім і внутрішнім та самоорганізацію в біосоціальній системі дозволяють ідеї необоротності, нелінійності й варіабельності розвитку, саморегуляції й емерджентних ефектів у методологічному полі системного мислення в руслі системно-синергетичного підходу.Документ Психологічні особливості ухвалення управлінських рішень в умовах соціальної та економічної кризи(Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2024) Васильченко, Ольга МиколаївнаВступ. Актуальність теми обгрунтована передусім її соціальною значущістю. Протягом десятиліть українське суспільство переживає низку глибоких та гострих криз (соціально-політичних, економічних, екологічних), що нашаровуються одна на одну. Мета: проаналізувати теорії та дослідження, що пояснюють процес ухвалення рішень управлінцями в кризових ситуаціях та виробити на цій основі концептуальну модель психологічних детермінант. Методи. Стаття містить теоретичний огляд класичних та сучасних праць, що пояснюють психологічні детермінанти ухвалення рішень в кризових умовах. Результати. Визначено ключову роль готовності та уміння ухвалювати рішення серед управлінських функцій. Пояснено можливі позитивні та негативні наслідки кризи у функціонуванні організації. Дано коротку характеристику теоретичних підходів до ухвалення рішень, що були створені в межах когнітивної психології, поведінкової економіки, менеджменту та різних галузей психології. У рамках теорії обмеженої раціональності сформульовано чотири етапи ухвалення рішень в ситуації зовнішньо-обумовленої кризи: розуміння необхідності ухвалення рішення та оновлення організаційних цілей; формулювання можливих альтернатив та аналіз їх наслідків; вибір найбільш доступного та ефективного (задовільного) варіанта вирішення проблеми; перевірка та коригування ухваленого рішення в процесі його реалізації. Описано вплив когнітивних упереджень та емоцій на процес ухвалення рішень на всіх означених етапах. Проаналізовані результати досліджень українських вчених, що розкривають особливості ухвалення рішень керівниками організацій в умовах повномасштабної війни. Висновки. На основі узагальнення даних наукових джерел запропоновано концептуальну модель впливу психологічних чинників (мотиваційно-ціннісних, емоційних та когнітивних) на різних етапах процесу ухвалення рішень в кризових ситуаціях. Підкреслено важливість швидкої психологічної адаптації керівників до зміни умов праці та цілей організації, що обумовлює можливість ухвалювати ефективні рішення в ситуації кризи.Документ Особливості ставлення молоді до норм сексуальності: міфологізація та стереотипізація образів гетеро- та гомосексуалістів(Університет «КРОК», 2017) Васильченко, О.М.; Янковська, К.Р.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті досліджено основні соціально-психологічні стереотипи та сучасні особливості норм сексуальності, міфологізація та стереотипізація у ставленні молоді до образів гетеросексуалів та гомосексуалів.Документ Особливості психологічної програми з формування психофізіологічної готовності дитини до школи(Університет «КРОК», 2018) Васильченко, О.М.; Даренська, К.О.; Паращенко, Л.І.; Васильченко, Ольга Миколаївна; Паращенко, Людмила ІванівнаУ статті обґрунтовано актуальність даної програми як діагностичного та корекційного вирішення психологічних проблем у контексті адаптації дітей до навчання у школі. Надані сучасні практичні вправи для тренінгу та рекомендації батькам і вчителям щодо вирішення даної проблематики.Документ Особливості смисложиттєвих орієнтацій студентів закладів вищої освіти(Університет «КРОК», 2019) Васильченко, О.М.; Льошенко, О.А.; Чмір, О.В.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті аналізуються результати емпіричного дослідження смислжиттєвих орієнтацій студентів закладів вищої освіти. Зміни в українському суспільстві призвели до трансформації суспільних ідеалів та індивідуальних цінностей. Відсутність загальновизнаної ідеології та розмитість соціальних приписів про культурно схвалювану поведінку зумовлюють вибір особистістю моделей поведінки відповідно до її смисложиттєвих орієнтацій. Зміни в українському суспільстві призвели до трансформації суспільних ідеалів та індивідуальних цінностей. Переоцінка цінностей, їх криза найбільше впливає на формування світогляду молоді. Саме ці процеси зумовлюють необхідність дослідження смисложиттєвих орієнтацій молоді. Показано, що провідними цінностями студентства є матеріальне положення та активні соціальні контакти, власний престиж та креативність. Успіх та результативність життя пов’язані у свідомості студентів, насамперед, з стабільним матеріальним становищем, інтернальним локус контролем, активним суспільним життям та збереженням індивідуальності. Виявлено наступні взаємозв’язки між показниками смисложиттєвих орієнтацій студентів: тісний зворотній зв’язок між внутрішнім конфліктом та цілями у житті; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та цілями у житті; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та результативністю життя; тісний прямий зв’язок між матеріальним положенням та показником локус контролю – життя студентів; тісний прямий зв’язок між збереженням власної індивідуальності та показником локус контролю – Я студентів; прямий зв’язок між збереженням власної індивідуальності та загальним показником свідомості життя; тісний зворотній зв’язок між суспільним життям та процесом життя студентів; тісний прямий зв’язок між спрямованістю на спілкування та процесом життя; зворотній зв’язок між негативним афектом та загальним показником свідомості життя у студентів. Стаття виконана самостійно магістром під керівництвом доктора наук.Документ Гендерні особливості професійної компетентності майбутніх економістів(Університет «КРОК», 2019) Васильченко, О.М.; Чернікова, Ю.Л.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті аналізуються результати емпіричного дослідження гендерних особливостей професійної компетентності студентів економічного профілю. Проблема формування професійної компетентності майбутніх економістів має пріоритетний напрямок, що викликано підвищенням уваги суспільства та держави до конкурентності та результативності економічної освіти. З іншого боку важливо враховувати вплив гендерних аспектів на формування професійної компетентності особистості, адже це не тільки процес професійного становлення особистості, а й вибір життєвого шляху, а також взаємозв’язок її з соціальним середовищем і отримання особистісного соціального досвіду. Проблема професійної компетентності особистості у гендерному аспекті, попри свою актуальність, залишається мало вивченою. Це створює передумови для проведення ґрунтовних досліджень, пов’язаних з визначенням гендерних особливостей формування професійної компетентності майбутніх економістів. Метою статті є виклад результатів емпіричного дослідження гендерних особливостей професійної компетентності майбутніх економістів. Виявлено, що для більшості студентів-економістів характерний помірний та низький рівень професійної дезадаптації; інтеграція стилів життя, тобто бажання збалансованого об’єднання різних сторін свого життя; інтелектуальний тип професійної спрямованості. Для більшості студентів також є характерними сформовані комунікаційні навички, емоційна врівноваженість та орієнтація на повну відповідальність за кінцевий результат та середній рівень розвитку рефлективності. З’ясовано гендерні особливості професійної компетентності майбутніх економістів. Виявлено, що студенти чоловічої статі значущо більше мають прояви професійної дезадаптації. Для студентів чоловічої статі характерними є такі кар’єрні орієнтації як: менеджмент, автономія та виклик; для студенток такі, як: служіння, стабільність та інтеграція у сфери життя. Виявлена достовірна різниця між показниками юнаків та дівчат за типами професійної спрямованості, а саме: у юнаків переважає реалістичний та інтелектуальний типи; у дівчат переважають заповзятливий тип та конвенціальний тип. Результати ступеню незадоволеності поточною життєвою ситуацією, а також внутрішньої конфліктності не мають особливих відмінностей за гендерною ознакою у цій вибірці дослідження. Результати дослідження гендерних особливостей рівня рефлективності вказують на наявність у дівчат достовірно вищого рівня рефлективності.Документ Медитативні практики як техніки роботи із стресовими станами особистості(Університет «КРОК», 2021) Васильченко, О.М.; Зубенко, М.В.; Васильченко, Ольга МиколаївнаСучасні умови життя і діяльності висувають підвищені вимоги до адаптивних механізмів людини. Велика кількість антропогенних катастроф, зон військових конфліктів, стихійних лих та інших видів інтенсивного стресового впливу викликають різні форми дезадаптації, нервово-психічні і психосоматичні порушення, посттравматичні стресові розлади. Інтенсивний стрес-вплив субекстремальних обставин на людину може бути настільки сильним, що особистісні властивості вже не відіграють вирішальної ролі в розвитку посттравматичного стресового розладу, який може розвинутися практично в кожної здорової і емоційно стійкої людини. Метою статті є обґрунтування медитативних практик як методів роботи із стресовими станами особистості. У статті обґрунтовано актуальність дослідження вивчення сутності та структури впливу медитації на особистість, обґрунтування чинників, критеріїв, показників, умов, засобів, властивостей, індивідуально-типологічних особливостей впливу медитації на фізіологічний стан та свідомість людини. Проаналізовано дослідження науковцями проблеми визначення поняття «медитація». Наведено аргументи на користь запровадження технік медитайії в практику підготовки консультантів-психологів; в роботу практикуючих психологів; в якості практичного семінару або навчання осіб з проявами посттравматичного синдрому. Представлена авторська програма медитації для зниження та корекції стресового стану особистості, яка органічно вписується у професійну діяльність психологів і не потребує організації додаткових спеціальних занять. Також було надано рекомендації як для практикуючих психологів, так і для приватного використання медитації для зниження стресових станів у різних варіантах медитативних технік, але з попередженням та рекомендацією оволодіти теоретичними і практичними знаннями використання медитативних практик і їх впливу на психічний і емоційний стан особистості.Документ Образ Я і уявлення про майбутнє у молоді(Університет «КРОК», 2022) Васильченко, Ольга; Бацман, Євген; Васильченко, Ольга МиколаївнаЗроблена спроба розглянути та систематизувати науковий теоретичний матеріал з питання феномену майбутнього саме в контексті психологічних досліджень. Розкриті особливості проектування особистістю власного життя. Вивчені особливості взаємозумовленого впливу особистісних характеристик молодої людини, її структурних компонентів образу Я та їхній вплив на процес та зміст проектування власного майбутнього. Проектування власного життєвого шляху досить складний і тривалий процес, який передбачає побудову життєвого плану, який виникає лише тоді, коли предметом роздумів стає не лише кінцевий результат (сама мета, її досягнення), а й способи його досягнення, шлях, яким людина має намір слідувати, і ті об'єктивні та суб'єктивні ресурси (самооцінка), які їй для цього знадобляться. Відповідно проектування власного життя відбувається як на рівні особистісному – проектування себе у майбутньому; так і на рівні змістовно-операційному – проектування власних дій по досягненню бажаного майбутнього. Проблема проектування життєдіяльності у психології розвивається в рамках проблематики вивчення особливостей особистісної активності, орієнтованої на досягнення суб'єктом свідомо поставленої мети. Процес постановки мети та її реалізації цілеспрямованої дії утворює ту основу, де суб'єкт реалізує проектування свого життя. Проект, що вибудовується суб'єктом, інтерпретується як усвідомлюване проживання людиною мети, реалізація тих чи інших цінностей у поєднанні зі спрямованою на їхнє досягнення внутрішньої та зовнішньої активності суб'єкта. Психологічна наука не має чіткого трактування сутності феномена майбутнього. Проте, вона має розгорнуте психологічне трактування психологічних функцій майбутнього в житті людини. В рамках дослідження прийняття точка зору щодо основної функції майбутнього, яка полягає в забезпеченні смислової та часової перспективи особистості. В психологічній науці дані функції-характеристики розкриваються через категорію образу майбутнього. В рамках нашого дослідження ми погоджуємося з трактування, які розглядають образ майбутнього, як новоутворення, яке постає як прогноз, як реальна конструктивна життєва перспектива, як життєвий план особистості. Образ майбутнього є мультимодальним (що включає різні часові координати, емоційні і когнітивні процеси) конфігуратором, властивим як окремій особистості, так і групі загалом.