Кафедра психології
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3225
Переглянути
22 результатів
Результати пошуку
Документ Способи репрезентації уявлень про політичних лідерів в електоральній свідомості(Університет "КРОК", 2016) Петрунько, О.В.; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті висвітлено результати теоретико-експериментального дослідження особливостей сприймання і категоризації політичних лідерів українськими виборцями. Проаналізовано способи репрезентації уявлень про політичних лідерів у масовій свідомості. Визначено поняття “імпліцитні типології політичних лідерів” як багатофункціонального когнітивного конструкту буденної свідомості, що опосередковує сприймання політиків електоратом. Запропоновано ди намічну модель “розгортання” категоризаційного процесу під час сприймання та оцінювання політиків населенням та відтворено систему еталонних типів політиків, з якими виборці зі ставляють реальних політичних діячів під час поліДокумент Науковий дискурс конфлікту в соціальній та юридичній психології(Університет "КРОК", 2016) Петрунько, О.В.; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУстатті проаналізовано особливості наукового дискурсу конфлікту у предметному полі соціальної та юридичної психології. Проаналізовано також особливості технологічного розв’язання конфлікту в соціально-психологічній та юридичній практиках. Показано обмежену роль права в розв’язанні соціальних конфліктів. Показано необхідність налагодження й зміцнення міжпредметних зв’язків юридичної та соціальної психології в дослідженні й операціоналізації конфліктуДокумент Особливості відхиленої поведінки підлітків у сучасному аномічному суспільстві(Університет "КРОК", 2016) Годун, А.О.; Петрунько , О.В.; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті проаналізовано підходи до визначення відхиленої поведінки, за якої в той чи інший спосіб порушуються усталені норми – правові, соціокультурні, моральні й інші. Акцентовано увагу на проблемі тлумачення зазначених норм та особливостях відхиленої поведінки в сучасних аномічних суспільствах. Представлено результати емпіричного дослідження агресивної поведінки підлітків (як найпоширенішої форми відхиленої поведінки даної вікової категорії), отрима них за допомогою опитувальника Басса-Дарки та тесту «Оцінка батьків дітьми». Означено на прями профілакДокумент Психолого-педагогічний аналіз феномена соціальної мобільності(Університет «КРОК», 2017) Петрунько, О.В.; Юсупова, Р.; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті проаналізовано значення терміна «соціальна мобільність» та особливості його використання в психолого-педагогічному освітньому дискурсі. Показано, що соціальна мобіль ність – це інтеграційна компетенція особистості, яка формується в процесі системної про фесійної підготовки майбутніх фахівців, у т. ч. засобами корпоративної культури вишу. Вислов лено припущення, що соціальна мобільність є одним із елементів корпоративної культури вишу, що гарантує успішне його функціонуванняДокумент Структурно-функціональний аналіз емоційної сфери людини на стику загальної, диференціальної, клінічної та юридичної психології(Університет «КРОК», 2019) Петрунько, О.В.; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті акцентовано увагу на важливій ролі емоційної сфери в житті людей та актуальності досліджень цієї сфери психіки як показника якості особистого і соціального буття в усі періоди еволюції людства та як системи, що виконує важливі сигнально-захисні й інструментально-впорядкувальні функції. Показано значення і роль емоцій у структурі міжіндивідних та соціальних комунікацій. Розглянуто відомі підходи до структурування емоційної сфери та проаналізовано особливості кожного з цих елементів з позицій структурно-функціонального підходу. До структурних елементів емоційної сфери, крім емоційних реакцій різного ступеня складності, віднесено емоційні переживання та емоційні стани – настрої, афекти, стреси, пристрасті, фрустрація. Сама ж емоційна сфера загалом аналізується як єдність усіх означених структурних елементів, які всі разом створюють загальний тон життя людини і виконують низку важливих функцій з упорядкування та оптимізації її відносин зі світом: сигнально-захисну, організаційно-регулятивну, нормативно-оцінну, комунікативну, функцію розвитку й саморозвитку та деякі інші. Проаналізовано міждисциплінарні зв’язки і відмінності підходів до розгляду емоційної сфери, що пов’язані з особливостями предмету досліджень у загальній, диференціальній, клінічній та юридичній психології. Зокрема, наголошено на тому, що основними питаннями загальної психології з цього напряму є структурно-функціональний аналіз емоційної сфери, зв'язок окремих її структур з поведінкою й іншими структурами психічного світу людини; у диференціальній психології найважливішими є питання щодо критеріїв відмінностей емоційної сфери та емоційних виявів (стилів емоційного реагування) як окремих людей, так і людей як представників різних вікових, професійних і соціальних груп, а також пояснення причин цих відмінностей; у клінічній та юридичній психології насамперед розв’язуються питання щодо психологічної і соціальної норми вияву емоцій та емоціональності й, відповідно, критеріїв, за якими ці норми визначаються. Означено перспективи подальших досліджень і напрямків аналізу емоційної сфери людини на стику загальної, диференціальної, організаційної, юридичної та соціальної психологіїДокумент The peculiarities of interpersonal communication and family experience reproduction in crisis family systems(Scientific Center of Innovative Research, 2022) Petrunkо, Оlgа; Sklyaruk, Anastasia; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаThe articleunder review identifies the crisis family phenomenon as a crisis family system. It presents the structural-functional model of communication in crisis family systems, which consists of five components: stabilizers of family interaction (family norms and values); configurations (patterns) offamily interaction; modes of family relations and attitudes; factors and mechanisms of family relations reproduction and assimilation of family interaction patterns;types of family experience reproduction. The article analyzes and empirically confirms the models of family experience reproduction in crisis family systems with different type of interpersonal interaction organization both within this system and outside it. The research shows that the crisis family has a bipolar nature and, despite its inherent dysfunction and suboptimal configurations of family interactions, it is an institution of socialization that provides the child with ample opportunities to gain new social experiences other than those produced within it.Crisis family systems in the aggregate of the structural and functional components we have identified are considered in this article in comparison with normal (ideal) family systems in the empirical field of research. At the same time (and this is especially important), the main attention is paid by us not to the quantitative and not qualitative composition of the family, not to whether this family is “complete” or “incomplete”, but to the features of the psychological and, above all, emotional ties between its members, as well as the patterns of their interaction with each other.Empirically understood in the course ofthe study, these components are described in some way in the article. It has been determined that in a problem family there is a violation of the system of intra-family communications, a worsened psychological atmosphere, distorted family functions and socializing influences. It is established that the problem family is a bipolar phenomenon, which on the one hand, has dysfunction, is characterized by conflict, difficulties in implementing educational functions, etc., and on the other -gives the child moreopportunities to gain social experience, promote independence and adaptability. The analysis of the results of the study concludes that the key mechanism of socialization is the assimilation of patterns and configurations of interaction that can be implemented in three types of reproduction of family experience: replication (full reproduction of the parental pattern of behavior), partial reproduction; implementation of opposite (those that are present in the family experience) patterns of behavior. It is proved that the choice of the type of reproduction of experience is determined by the level of criticality, which means a set of cognitiveand emotional processes that allow the child based on the unity of analysis (cognitive component) and emotional reflection (emotional component) to make judgments about the appropriateness or inexpediency of family experience.It is shown that the crisis family has a bipolar nature and, despite its inherent dysfunction and suboptimal configurations of family interactions,it is an institution of socialization, which not only gives the child an "ideal" family experience, but also creates opportunities for alternative social experiences. different from that produced within a particular family system.Документ Коучинг як психотехнологія неманіпулятивного соціального інжинірингу у професійних та ігрових середовищах(Університет «КРОК», 2024) Петрунько, Ольга; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті проаналізовано феномен соціального інжинирінгу як сучасну соціально-психологічну метатехнологію неманіпулятивного менеджменту. Показавано основні аспекти, напрямки та можливості реалізації соціального інжинирінгу в різних типах сучасних бізнес-, професійних та ігрових середовищ. Детально проаналізовано маніпулятивний та неманіпулятивний (екологічний, людиноцентрований) аспекти соціального інжинирінгу. Головними ознаками неманіпулятивного соціального інжинирінгу визначено екологічність, гуманістичну центрованість та суб’єкт-суб’єктну спрямованість комунікації та показано, що саме ці ознаки апріорі притаманні методології, методу і технології коучингу. Коучинг розглянуто як багатофункціональний інструмент неманіпулятивного соціального інжинирінгу, придатний для застосування в сучасних бізнес-середовищах, зокрема й для підвишення професійної кваліфікації менеджерів і персоналу, основу якого становить діалог як спосіб обміну інформацією на суб’єкт-субєктних засадах. Показано основні напрямки, переваги й обмеження методу коучингу в умовах індивідуальної, групової та командної роботи. Проаналізовано зв’язки коучингу з такими методами соціально-психологічного впливу як медіація, фасилітація, менторство (наставництво), консультування та тренінг (в тому числі тренінг із широким застосуванням ігрових технологій на засадах геймифікації). Акцентовано увагу на важливій ролі в процесі коуч-менеджменту професійних середовищ так званого «людського чинника». Показано, що, з огляду на природну «ігрову сутність» людини, найактивніше названий чинник, а також її особисті і професійні здібності активуються і розкриваються в процесі ігрової діяльності. Показано також, що перетворення ділових професійних середовищ на середовища ігрові може бути надзвичайно продуктивним у бізнесі, особливо коли йдеться про розв’язання проблемних і навчальних завдань та професійне, інтелектуальне й особистісне зростання учасників таких гейміфікованих середовищ.Документ Ухвалення рішень в ситуаціях невизначеності: раціонально-логічна та міфологічна парадигми(Видавнича група "Наукові перспективи", 2024) Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті розглянуто невизначеність як одну з універсальних й іманентних світоглядних категорій, що впорядковують метафізичний та ідеальний Світ і буття людини в ньому. Невизначеність характеризуються неясністю, турбулентністю, суперечливістю, відсутністю показників, на основі яких можна робити об’єктивні прогнози й ухвалювати доцільні та єдино правильні рішення. Показано, що в емпіричному вимірі невизначеність виявляється як ситуації, умови і стани невизначеності. Ці виміри невизначеності мають цілком придатні для емпіричних спостережень психологічні характеристики, і це дає можливість аналізувати категорію «невизначеність» як предмет не лише філософії, а й психологічної науки. Описано парадокс невизначеності, який полягає в тому, що перебуваючи в ситуаціях, умовах і станах невизначеності, людина понад усе прагне відновити стан рівноваги, оскільки невизначеність переживається нею як стресогенна, травмівна, така, що загрожує життю, і вкрай неекологічна обставина. Людина витрачає всі свої фізичні та психологічні ресурси на фанатичний пошук виходу з невизначеності, однак типові раціональні рішення їй недоступні, а здатність до смислоутворення і творчість з пошуку нетривіальних рішень заблоковані надміром негативних емоцій, які природно супроводжують ситуації невизначеності. У результаті безуспішних пошуків раціональних рішень більшість людей втрачають смисл не лише того, що відбуваються, а життя в цілому, та ігнорують цінність невизначеності як стимулу для відкриття нових горизонтів і розвитку. Показано, що в ситуаціях невизначеності більш результативними є рішення, ухвалені на засадах не раціонально-логічного, а міфологічного мислення. Навіть якщо вони не гарантують прогнозований результат (чого не гарантують і раціонально-логічні рішення), то принаймні вони зменшують страх і тривогу і залишають простір для смислоутворення та творчості. Тож у ситуаціях невизначеності йдеться не про раціональні ті єдино правильні рішення, а про рішення, зміст яких максимально наближений до впізнаваних адресатами універсальних сакральних психолінгвістичних форм (міфів, наративів, метафор, символів, архетипів тощо). Ці форми містять ментальні соціокультурні коди, зафіксовані в свідомості і підсвідомості людини та в її досвіді, робота з якими містить психотерапевтичний ефект.Документ Change policy as "the new anti-burnout psychology" for teachers(Університет «КРОК», 2018) Petrunko, O.; Teslenko, V.; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаA possibility to apply a change policy to counteract the syndrome of the professional burnout of teachers is presented in the article. The factors, promoting such change within the proceeding the indi-vidual movement / educational organization to the optimal functioning under the modern circumstances are analyzed.Документ Амбівалентний дискурс перфекціонізму(Університет «КРОК», 2020) Петрунько, О.В.; Петрунько, Ольга ВолодимирівнаУ статті проаналізовано уявлення про феномен перфекціонізму, накопичені впродовж тривалої історії його досліджень й описані в працях зарубіжних і вітчизняних філософів та психологів. Показано, що перфекціонізм є універсальним позачасовим кроскультурним феноменом, який виявляється в усіх сферах і на всіх рівнях включення особистості в соціальне життя і є одним з регуляторів соціальної поведінки. Акцентовано увагу на соціальній природі перфекціонізму, тому, що його модус залежить від уявлень про цей феномен, репрезентованих у суспільному дискурсі та інтегрованих у картину світу соціальних суб’єктів: панівний у соціумі дискурс перфекціонізму чинить легітимне символічне насильство над тими, хто перебуває в сфері його впливу. Акцентовано увагу на амбівалентності, недіалогічності, агональності перфекціонізму та його дискурсу та означено показники, за якими цей дискурс упізнається. Розглянуто основні види перфекціонізму та показано, що їх агональні й конфліктні дискурси розгортаються навколо актуальних для соціальних суб’єктів питань, що символізують «правильне – неправильне», мають оцінний характер і зіткнення цих дискурсів призводить до «конфліктів інтересів» («боротьби дискурсів»), в т.ч. конфліктів особистості з самою собою. Показано, як дискурс перфекціонізму репрезентує двополюсну й континуальну природу цього феномену: на одному його полюсі представлений позитивний модус перфекціонізму, а на другому – модус негативний (з відповідними емпірично вимірюваними показниками). Таке бачення уможливлює емпіричні дослідження перфекціонізму у пошуку відповідей про кордони між нормальним і анормальним, деструктивним перфекціонізмом та межу, за якою перфекціонізм з природного прагнення до самовдосконалення перетворюється на одержимість і невротичну адикцію. Визначено поняття «перфекційна особистість». Показано виявлений в емпіричний спосіб зв'язок перфекціонізму з показниками професійного вигорання, оцінкою професійних досягнень, смисложиттєвими орієнтаціями, типом мотивації, психологічним самопочуттям особистості.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »